Насправді, такий жанр - а це in fact звичайна драма - я звісно читала, але автор уточнив, що це АНТИбіографія, і хто я така, аби цьому протистояти?
Якщо ви читали "Похороните меня за плинтусом" і вам сподобалось, то цей невеличкий твір також ваш. З оглядом на його більшу ліричність, метафорічність та невідворотність він навіть переграє "Плінтус" на всі 100.
Ц е й дім ніколи не знав справжнього щастя та щирості. Нещасні батьки вирощують таких самих нещасних дітей, ті - своїх, а ті - своїх. Книга розповідає історію тільки однієї дитини, але кожен другий впізнає у оповідачі себе або своїх знайомих, адже таких родин скрізь - легіон. У всіх країнах серед всіх націй. Сьогодні, вчора, завжди. Бо всі люди - гівнюки і не виправляться, навіть коли пекло поглине їх. Буквально чи фігурально.
144 сторінки концентрованого дитячого болю від людини, яка пробачила, але не забула.
3 понравилось
