У світі завжди одне й те ж: одні люди вбивають інших людей, а якісь інші люди в цей самий час – люблять іще інших. А ще інші – ненавидять тих, хто любить.
І не можуть дати собі ради ні перші, ні другі.
Ні з любов’ю.
Ні з ненавистю.
І майже ніколи не є навпаки.
Людині завжди є що думати.
Не годна вона ні молитися Богові, ні звертатися до Сатани. Бо ні той, ні другий не поможуть. Вона сама себе спровадила на таку дорогу.
Люди ніколи й нікому не встигають ані подякувати за добро, ані відплатити за свої образи.
Нікому, навіть собі.
І майже ніколи не є навпаки.
Людям правди не розкажеш. Вони її знати все одно не хочуть.
Поки судять люди – правди немає.
Люди бувають добрими до нас лише тоді, коли нам зле, бо тоді ми не є об'єктом заздрості. А в основному вони або байдужі, або злі.
*
Ось так і живуть вони, кожен зі своєю правдою й своєю мукою.
Ваша оценка
10 понравилось
