Майже ніколи не навпаки

Красива сімейна сага, яка здивує вас своєю відвертістю і такой якоюсь праведною грішністю. Так можна казати? Ні? Та що там, уже сказала, бо так воно і є.

Якщо наважитесь читати цю книгу, будьте готові до всплесків гніву, і болю, і жаху теж. Адже це історія про гуцулів, історія честі і справедливості, така, якою бачить ії кожен з героїв. Вони не чекають Божого суду, не бояться Божого гніву. Вони чинять за велінням сердця і з власного бачення ситуації. Можливо, для вас це стане одним з найбільших откровень і викличе масу протесту. Але... Це гуцули. Хоч вони такі ж українці, як я і ви, та все ж не такі. У них там свої закони, і свої принципи, і свій, особливий, лік гріхам.

Книга побудована дивно, якось так: середина, початок, кінець. А можливо навпаки - кінець, середина, початок. Та ви не заплутаєтесь. Все буде зрозуміло і водночас дивно, як то таке може бути. І взагалі, що то є насправді? Казка, міф, бувальщина? Напевне, всього потроху.
Кохання всьому виною. Жінка, чоловік, ще є хтось третій лишній... біг по колу, замкнений цикл. А ще земля, рідна, родюча, вона теж, як жінка. Заради неї можна і вбити, і согрішити.

Чотири брати - як рідні, і разом з тим такі чужі, такі далекі. А гойданка життя хитається. Вправо-вліво. Береже чужі, і свої теж, таємниці. Вгору-вниз. Крутиться колесо часу і розкладає все по своїх місцях... Кожен отримає своє, що заслужив. А іноді і не по заслугам. Та то таке життя. Воно майже ніколи не навпаки. Та, ось у чому річ, ключове слово тут "майже"...

Перевод.

Красивая семейная сага, которая удивит вас своей откровенностью и какм-то праведным грехом, что ли. Так можно говорить? Нет? Да что там, уже сказала. Потому что так оно и есть.

Если осмелитесь читать эту книгу, будьте готовые к всплескам гнева, и боли, и ужаса, тоже. Ведь это история о гуцулах, история чести и справедливости, такая, какой видит её каждый из героев. Они не ждут Божьего суда, не боятся Божьего гнева. Всё что происходит с ними- по велению сердца и из собственного видения ситуации. Возможно, для вас это станет одним из наибольших откровений и вызовет массу протестов. Но... Это гуцулы. Пусть они такие же украинцы, как я и вы, и все же не такие. У них там свои законы, и свои принципы, и свой, особенный, счет грехам.

Книга построена странно, как-то так примерно:середина, начало, конец. А возможно наоборот - конец, середина, начало. Но вы не запутаетесь. Все будет понятно и в то же время странно, как такое может быть. И вообще, что это? Сказка, миф, быль? Наверное, всего понемногу.
Любовь всему виной. Женщина, мужчина, еще есть третий лишний... бег по кругу, замкнутый цикл. А еще земля, родная, плодородная, она тоже, как женщина. Ради нее можно и убить, и согрешить.

Четверо, как родные, братьев, и вместе с тем такие чужие, такие далекие. А качель жизни кружится. Вправо-влево. Бережёт чужие, и свои тоже, тайны. Вверх-вниз. Вертится колесо времени и раскладывает все по своим местам... Каждый получит свое, что заслужил. А иногда и не по заслугам. На то и жизнь. Почти никогда не наоборот. Но, вот в чем вещь, ключевое слово здесь "почти"...