Царівна

Боротьба за існування впливає деморалізуюче.

Ми — сонна, лінива, вигідна сила, що до терпінь звикла, мов в'язень до оков, однак, подразнена раз до крові і введена в захват, зломить тиранську руку раз назавсігди.

Мати таку свободу, щоби бути собі ціллю!

Сліпа ненависть — то звичайно доказ інтелектуальної немочі

Що твоє, то й моє, але що моє, то не твоє!

Світе широкий! Який ти для мене, молодої, недоступний, яким муром обведений!

Я рада би приглянутися кождій речі до дна, я бажала би про все ясно думати, на все ясно дивитися, — адже кожда проява має свої причини й наслідки, все підлягає строгим законам, лише ми не дуже на це зважаємо. Ми не дуже доходимо причини деяких прояв, що далися би не раз змінити на добре... Ні! Ми кажемо, що все має своє призначення і так мусить бути!..

Навіть великий біль стихає, коли підходить маленький, але ближче.

Жінки кохаються звичайно в минувшості.

..бо віддатися спокусі якоїсь страсті і не могти опануватися супроти неї - значить вложити на себе моральний дефект.

Будучність — то як блудне світло. Вона спиняє уживати краси життя, вона — то старість. В погоні за нею роздроблюємо сили і ледве добачуємо те, що нам подає теперішність.

Життя — то нужденна комедія, повна глупоти і сліз.

Хто перший придумав поняття "щастя"? Хто видумав це блудне світло, що викликує стільки сліз, що творить мрії, котрі здійснити людська натура ще зовсім не здібна.

Хто хоче дійсно працювати, найде всюди нагоду. Лиш волі треба...

Найкраща хвиля в житті — то хвиля, прожита в спокою.

...нема на цілім світі гидшого з'явиська, як жінка без чуття, без тонкості, з сухими, чисто практичними поглядами...

Так лучче вже як-небудь, аби лиш інакше жити, ніж так гнило, без цілі старітися, без душі, без смислу.

...як страшно жити вслід за другими!

Нечисте сумління не глядить ніколи правим людям в очі!

Мені було його жаль, і я була цілком перенята його долею. Вона була подібна до моєї, мов одна крапелька води до другої, і лучча лиш тим, що він яко мужчина мав вартість, а я яко женщина ні!