FM-Галичина

прохасько заставляє мене хотіти самоти і зими. я вже так і бачу себе у дерев'яному будиночку у горах, із коньяком та друзями, які знають багато цікавих історій. Ця книга - щоденник, але подій ви там не побачите, всі події - думки та спогади. Вони наповнені безмежним спокоєм та духом гір, добрістю та ледь відчуваною тугою за чимось непевним, але необхідним

Пекло - це інші люди. Так сказав хтось, не подумавши. Бо інші люди - це рай.

Здавалося б, у цій книзі немає нічого оригінального - просто роздуми і спогади, але чимось таки зачіпає. Може, не кожен з отих трьоххвилинних монологів... але загалом цікаво, коли з тобою ділиться чимось своїм і сокровенним дорослий чоловік. Душевно вийшло. як в згаданих ним же опівнічних посиденьках на кухні, коли дістаєш щось справді важливе для тебе і ділишся із гостем в напівтемряві)

Удивительно лиричная как для мужчины проза. Написано в стиле трехминутных дневниковых аудиозаписей для радио. О чем? О жизни, о горах, о своих ощущениях, воспоминаниях, о вере, об Западной Украине, о чувствах, о эмоциях.

Хорошая, неспешная зимняя книжка.Уютная и задумчивая.