Херем

Той, Хто Несе Світло і Той, Хто Несе Звістку: в християнській міфології це два протилежні герої. А що, якби було не так? У світі «Херему» все не так: вірні чекають не спасителя, а руйнівника; трійця янголів відвідує не останнього праведника, а останнього грішника; героя зраджує учитель, а рятує – повія. Цей світ – викривлене дзеркало, в якому звичні чесноти зможуть навіч побачити власне химерне лице.

Рейтинг LiveLib

4,5

10 оценок

5
60%
4
30%
3
10%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 13Хотят прочитать 9

Рецензии

NatanIrving
29 августа 2021
Я понятия не имела о чём будет книга. Отчего-то в голове вертелось, что это будет история о каком-то журналисте, ну а так, в общем, я ожидала узреть что-то по типу Дашвар, то бишь в современных реалиях. Даже когда эти ангелы присандалили к нашему злодею в антураже времён песков до рождения Христа, я всё равно ждала или полного перехода в нынешний век или параллельной линии с ним, но нет. Всё деяние происходит в каком-то мире,о понятии и местоназначении которого не задумываешься так же, как и при прочтении какой-нибудь антиутопии.
Изначально я искренне охал и ахал, предвкушая нечто наподобие мною горячо любимого К.А.Терина - Ыттыгыргын , но потом я с огорчением понимала, что некоторые словесные обороты автора были сложны мне для восприятия и я, после десяти перечиток одного и того же предложения, обращалась к Гугл-переводчику. Это меня очень опечалило, так как я хоть и живу в русскоговорящей стране, но в детстве вроде как ездила на олимпиады по украинскому языку и искренне боюсь потерять владение им.
Так вот, помимо непонятных мне предложений был ещё какой-то сумбур в происходящем. Я начала немного путаться кто есть кто и что вообще происходит. Интрига у автора никакущая, с первых намёков понимаешь что к чему. Также я являюсь человеком далёким от религии, поэтому все отсылки и всякое прочее (понятия не имею были ли они) пролетели мимо меня, как фанера над Парижем. Но это всё ладно. Мне ведь понравился антураж, имена и какой-то там смысл, который я могу и сама себе сочинить, я ведь любитель, но эта концовка в стиле сериала "Сверхъестественное" окислила к чертям весь металл моей уверенности в том, что книга мне всё же понравилась. Поэтому чаша с недостатками перевесила. Я задумалась о том, что я в принципе ничего-то не понял и автор не нашёл ко мне пути (или я к нему?), то бишь по сути высокой оценки я поставить не могу. Вот и всё.
Отдельно только отмечу необычность мифологии, прям вкусно получилось. И я не про Херем с его божками. Мне больше понравились негативные товарищи. Вдохновляюще и ново.
Читать далее
40 понравилось
192
Kitahara
15 ноября 2016
Здалося, що це книга, якій бракує екшену, аби вдало мімікрувати під фентезі, і так само бракує якогось дійсно оригінального художнього потрактування старих релігійно-філософських проблем, щоб дати заявку на літературу "серйозну". Вірогідно, це суб'єктивне враження, але врешті вийшло якось нуднувато. Хоча, здавалося б, і близкосхідно-давньоіудейський сетинг вийшов цікавий, і алюзії на Біблію та єврейський канон - є де поколупатися читачеві з претензіями, і персонажі наче інтересні, але врешті воно якось ніяк. Для мене 200 сторінок "Херему" тяглися якось ненормально довго, щось ледь не місяць.
Алюзії, які впливають на розуміння ідеї, читаються дуже легко, а ті, що треба розшифровувати з гуглом/бібліотекою, на сюжет/проблематику ніяк не впливають, це ускладнення заради ускладнення. Екшн мінімальний і концентрується майже геть чисто весь у кульмінації, що добряче перекошує композицію, як на мене. Від фіналу із відкриттям брами пекла, кінематографічного й видовищного, нездорово потягло сірчаними випарами ранніх сезонів "Supernatural".
Хоча різні фітюльки із деталями світоустрою та побуту, як і прийом ненадійного наратора, мені скоріше сподобалися. Ну і так, загалом видно, що книга робилася не поспіхом, із претензією на глибину. Але проблема в тому, що теза "в чорному міститься ідея білого", м'яко кажучи, дуже не нова, і форма її викладу у такому разі мама першочергове значення. А так, виходить, що вийшла варіація на тему "В молчании слово, а свет - лишь во тьме...", шикарно розкриту ще в "Чаклуні Земномор'я" Ле Гуїн, якщо говорити про фентезі, але значно менш колоритна й цікава.
Читать далее
2 понравилось
74