Рассказы

Текст завораживает своей манерой излагания. Прочитала быстро и легко.
Маленький по объёму (не по значимости) рассказ пропитан искренностью, простотой и добром, согревает сердце и душу. Пусть даже и с" ложкой дёгтя" (как же без этого?!))) в роли" дачи Дружбы" и её обитателей, указывая на взаимоотношения между сословиями...
На моральных ценностях автор поставил большой восклицательный и этим рассказом учит нас доброте, взаимовыручке... Дружбе с большой буквы.
Расцениваю поступок Серёжи как подвиг. За друга - хоть в огонь!

Слово "рецензія" (recencio) з латинської мови перекладається як "обстеження, огляд". Термін закріпився в літературі на стику дев'ятнадцятого і двадцятого століть.

Рецензія розглядається як один з жанрів критики в літературі. Але незважаючи на свою уявну однозначність, вона ділиться на декілька основних видів.рецензія на статтю приклад

Основні види рецензії

• Рецензія може бути написана у вигляді есе. Автор в цьому випадку описує своє враження від прочитаної книги. Але таким стилем не може бути написана рецензія на наукову статтю. Приклад - відгук про якийсь художньому літературному творі. Есе найчастіше пишеться у формі ліричного роздуми.

  2. Публіцистична або критична стаття невеликого розміру також може бути представлена як рецензія на статтю. Приклад такої роботи можна зустріти в наукових журналах, де обговорюються актуальні літературні та суспільні проблеми.

  3. Ще одним видом цього жанру є авторецензія. У даному випадку автор сам описує короткий зміст своєї роботи. Авторецензію автор може доповнити коментарями щодо інформації, що міститься в основній частині роботи.

  4. Розгорнута анотація найчастіше використовується як рецензія на статтю. Приклад такої форми обов'язково повинен містити інформацію про сенс твори, особливості написання, а також про основні достоїнства і недоліки роботи.

  5. Останнім видом цього жанру є екзаменаційна рецензія, яка пишеться студентом для оцінки ступеня розуміння їм якого-небудь праці. Це може бути рецензія на статтю. Приклад написання можна знайти в підручнику.

  Оскільки рецензія є науковим або літературною працею, вона повинна містити в собі певні частини.

  рецензія на наукову статтю приклад

  Що повинна включати в себе рецензія

• Детальний опис предмета аналізу. Обов'язково із зазначенням жанру, автора і основних характеристик роботи, таких як стиль, обсяг і використані методи аналізу (якщо мова йде про науковій статті).

  2. Автор рецензії повинен обґрунтувати актуальність теми, за якою написана робота.

  3. У рецензії вказується основна думка даного твору. Тобто те, що саме автор хотів сказати у своїй роботі.

  4. Рецензія обов'язково повинна містити короткий опис роботи. Рецензент зобов'язаний дати загальну характеристику праці із зазначенням його ключових моментів.

  5. Недоробки також повинна зазначити рецензія на статтю. Приклад: недостатня кількість джерел інформації або використання неактуальних даних та ін.

  6. І врешті рецензії обов'язково необхідно зробити висновки. Вони повинні бути короткими й однозначними. Висновки повинні містити інформацію про наукову чи художньої цінності роботи.

  рецензія на статтю приклад написання

  Чим відрізняється рецензія від відкликання

Як пишеться рецензія на статтю
Досить часто виникає питання: "Як пишеться рецензія на статтю?" Приклад рецензії можна знайти в наукових журналах, але, тим не менш, для правильного складання необхідно знати основні принципи та нюанси її написання.

Найголовніше правило, яке повинен засвоїти кожен рецензент, - це те, що рецензія повинна завжди бути обґрунтованою і аргументованою. Прочитав який-небудь твір читач (неважливо, наукове чи художнє) може просто висловити свою думку словами "подобається" чи "не подобається", "вірю" або "не вірю". Рецензент ж свою думку обов'язково повинен підкріплювати аргументами.

Из произведений А. И. Куприна до этого был знаком только с "Гранатовым браслетом" и прослушанной "Суламифь".

Теперь текст про лошадку. Удивительно, но все три произведения написаны совершенно различно в событийном плане, тут нет явных повторов, каждый раз чувствуется погружаемость в текст, его живость.

Что является общим: так это огромное количество деталей, порой кажется излишних, порой кажется грубоватых, но метких.

И концовки... В будущем ждёт ещё "Поединок" и "Олеся". Неужели "роковая печать" так и останется на текстах Куприна? Неужели они об этой стороне жизни. Заставляют задуматься через своеобразный катарсис.

"Изумруд" - текст не о любви, и мысли после концовки текут в ином направлении. Что может объединять живых существ? Внешний ответ даётся на биологическом уровне: потребности в движении, дыхании, сне, пищи (кстати, в тексте все они примером прописываются, по крайне мере, так показалось). Вторым слоем можно задать вопрос: а на внутреннем уровне, есть ли у животных душа? О чём им грезится, чему радуются, что ужасает. Какие они поддерживают взаимоотношения с людьми, другими представителями своего вида, окружающим миром? На этот вопрос, как мне показалось, можно поискать ответ в небольшом рассказе А. И Куприна.
Текст сильно впечатлил, а концовка расстроила. Ощущение, что вся накапливаемая ритмика ушла в неё, но не могу понять: концовка для "задуматься", или, есть ещё 2-й вариант, показать этапы жизни.

Шарманщик Лодыжкин, сирота Серёжа и пудель Арто зарабатывают на жизнь, давая представления в Крыму. На одной из дач они сталкиваются с неадекватными людьми, что приводит к беде.
Этот рассказ Александра Куприна показывает, какой должна быть настоящая дружба, которая не предаст и не продаётся. Автор рассказывает про отвагу, смелость, решительность, желание и умение прийти на помощь другу, несмотря ни на что. Читатель видит, как нужно с уважением относится к животным, ведь они наши друзья, а не вещи-игрушки, которые можно купить или продать.
Автор показывает нам, с воспитательной целью, каким ужасным бывает поведение взрослых и детей (Трилли яркий пример) - избалованность, вседозволенность, истерики.
Мне понравились замечательные зарисовки южной природы, даже через книгу чувствуется аромат деревьев и шум моря. Думаю, это произведение понравится всем, независимо от возраста и заставит о многом задуматься.

Отправляемся с вами в живописный Крым, прогуляемся с уютной компанией бродячей труппы по дачным улочкам. Труппа громко сказано, 2.5 человека: старичок-шарманщик, да мальчик-акробат 12 лет, собака-пудель стриженная подо льва, да щегол, "умеющий" предсказывать всякое. Но с другой стороны, если для старика старая и побитая жизнью шарманка была словно живое существо, то да, получается полноценная труппа из 5 персонажей. Шарманку назвали "кислой дребеденью" и посоветовали избавиться от неё в музей, но старик друзей не продаёт. Если с шарманкой не было мочи расстаться, прослужившей ему верой и правдой, мог ли он продать пуделя за сто тыщ миллионов?

А пачаненка Сергея, это к слову, старик взял напрокат, но так вышло, что тот остался у него навсегда.

Трогательные и теплые отношения, верная дружба, хороший финал. Читала в юности, но неплохо помнила суть истории - прочитав сегодня лишь освежила детали.
Куприн, конечно, это любовь