Кристина

Ну кто не читал эту книгу? Или не смотрел хотя бы кино? Любители Кинга уж точно не могли пропустить сие произведение.
Ужасное, мрачное, злое, оно пропитано гневом и местью, ведь Кристина-это мстительная машина.
Она досталась именно тому, кто её безумно хотел и сильно «полюбил» ибо это исчадие ада покорило сердце 17-ти летнего юноши, которого в школе все ненавидели или просто не замечали, издевались или игнорили. И Кристина ему помогла, но такого ли финала ждал наш герой?

Уж насколько я не верю во всю эту мистику, но мне дико захотелось заиметь такую же машину.

Что, если злом будет не монстр, призрак, или демон, а автомобиль? Средство передвижения, уже всем привычное, восстанет против людей и будет их безжалостно убивать? Об этом и написал Стивен Кинг. «Кристина» - это его классика.

«Кристина» - это книга про машину-убийцу. Но не в первую очередь. Кинг поднимает важные темы: дружба, любовь, проблемы с родителями, одержимость чем-либо. Мистика тут тоже есть, но книга не про это. Мистика здесь, как отличная приправа. Нас знакомят с Деннисом и его другом - неказистым Арни. Друг внезапно влюбляется в машину - ржавую развалюху и покупает её у старика в надежде полностью восстановить. С этого и начинается история. Жуткая, временами кровавая, поучительная. Эта книга о проблемах с родителями, о дружбе, о первой любви, об одержимости. Глубокая, поучающая книга, из которой можно вынести пару уроков. Стиль книги мне напомнил "Оно". Хорошая работа с персонажами. Главное это сама атмосфера и два друга, а также те, кто их окружает: Ли - девушка Арни, хулиганы, родители. И только на заднем плане появляется мистика, которая к концу книги выходит на передний план.

Кристина - это бытовой хоррор. Читая эту книгу, я будто читал часть "Оно", потому что по стилю текста и по теме очень похоже. Взросление и дружба в соусе из мистики, которая не правит балом. Книга размерена, не слишком динамичная, но очень атмосферная. Думаю, кто-то может заскучать - это не прям хоррор. «Кристина» берёт саспенсом, предвкушением того, что скоро начнётся что-то кровавое.

Поначалу нам представляют главным героем Денниса. Но это не так. Главные герои тут Арни и Кристина. Особенно эта прекрасная и ужасная машина. Конечно, там не всё так просто. Ещё рассказывается и про то, как человек, его энергетика влияет на вещи. Поэтому машина не просто так "ожила" и начала убивать. Если честно, я бы хотел такую машину, но с более приятным нравом. Кристина - главная героиня. Она тут правит всем.

«Кристина» - это отличная мистика от мастера ужасов. Здесь мало хоррора, мало крови, мало мерзостей. Эта книга про саспенс и атмосферу. Кинг хорошо показал преображение Арни; начинаешь переживать за его психическое здоровье. Как и "Оно" эта книга про жизнь и персонажей. Стивен Кинг тут старый добрый мастер, поэтому удовольствие от книги точно получите.

Сказати що я в захваті блін це нічого не сказати )я не памятаю коли в останній раз так кайфував блював офігівав від книжки)
Особисто для мене головний тон книжки і її основна ідея це залежність людини від якоїсь пагубної звички залежність від певної речі яка міняє людини. І справа зовсім не в слабкому арні, ми всі є рабами певних речей або навіть людей коли попадаємо під їхній вплив
Ходять слухи що під час написання роману або навіть до написання роману мастер жаху нормально так зависав з порошком. Тому якщо це справді так то я думаю шо кінг описував самого себе в той час коли він був наркозадежний. Кінг це - це Арні талановитий екстраординальний, але залежний від крістіни яка як на мене є символом особливо для кінга наркотиків. І саме зміни характеру арні для мене саме краще описана, де щз слабкого але оригінально чувака який міг би досягти успіху він перетворився на злого, залежного від крістіни і в придачу отримав паразити лебея. Я міг би ще довго описати усі прекрасні моменти цього роману але не хочу спойлерити. Книжка в рази краща зеленої милі і кладовища домашніх тварин як на мене. І на мою думку вона дуже недооцінена критиками свого часу. Топ.Рвань.Рекомендую

"Кристина"
Стивен Кинг
Оценка 4/5

Типичная Америка 70-х годов, подростковая жизнь, наполненная переживаниями, жестокостями со стороны сверстников, недопониманием между родителями и детьми. С этим и многим другим сталкивается наш главный герой - Арни Каннингем.
Главной отдушиной становится не Деннис, а КРИСТИНА! Кто же она?? Симпатичная леди??
Увы, нет это - МАШИНА, которая приносит ЗЛО. Что же случилось с Plymouth Fury, а может это - олицетворение зла в образе Роланда Лебэя??

После знаменательного события - встречи Арни и Кристины. Жизнь у героя превращается то ли в сказку, о которой всегда мечтал Арни, то ли в сущий ад... час возмездия скоро начнется для всех, кто успел перейти дорогу Кристине.
К середине романа мы понимаем, что Арни больше нет, произошла реинкарнация Лебэя в Арни.
Кристина оставила свой отпечаток многим в городке... Трогательна судьба владельцев безумно влюбленных в неё, однако это лучшая развязка для неимоверного зла.

Рано или поздно все мы получаем ответы на самые важные вопросы....

Влияет ли энергия вещей на нашу жизнь??
Да, несомненно. Это и показал нам Стивен Кинг, что все вещи наполняются той энергетикой, которую мы посылаем в мир. Пусть предметы и неодушевлённые, но у каждого из них своя уникальная история и энергетика. (Поэтому давайте становиться более терпеливыми и добрыми не только к окружающим, но и предметам. )

P. S. Спасибо всем тем, кто потратил немного времени и прочитал мой отзыв!
Всех лю, ваша Лиза!

Історія дуже «автомобільна», тут багато технічних подробиць машин, їх "внутрощів", особливостей ремонту та ін.
Спочатку мені не вистачало динаміки, до половини книжки події поступово навіювали інтригуючу атмосферу. Відчувалося, що автор залишає зачіпки для подальшого розвитку історії.

Арні.
Він погано виглядає, над ним знущаються інші учні, не складаються стосунки з оточуючими. У Арні є лише один друг з яким він проводить багато часу.
Крістіна.
Стара «плімут-фурія» та її підозрілий володар Роланд Лебей. Авто в жахливом стані. Та вона не проста машина і одного разу її сутність втрутиться у життях всіх, хто мав із нею діло.

На початку історії Арні і Крістіна дещо схожі, обидва викликають у людей відразу та нерозуміння. Вони швидко стають одним цілим, відновлюють одне одного…а потім відбуваються неймовірні метаморфози та події, де реальність й містика єднаються ніби кава з молоком із присмаком крові. Події важко відмити з уяви читача.

Крістіна - втілення жорстокості та люті. Та на мій погляд, усе логічно пов’язано між собою.

Вчинки та наслідки.Зло та покарання. Мені Крістіна подобалась, своєю невразливістю та послідовністю. Її холодний та таємничий «розум» знав, що робити з гівнярями. А їх тут дійсно багатенько.

Мене цікавило яким чином пан Стівен закінчить таку крутезну історію.
Що буде з Арні та його друзями? Крістіною?
Я побоювалась, що фінал буде ідеалістичний та цукрово-банальний. Але дарма! Я не розчарована, навіть більше – приблизно такого завершення я і хотіла.

«Крістіна» серед моїх книжкових фаворитів.
Книга читалась досить легко, історія занурювала в себе все глибше і поступово набирала оберти.

Не люблю книги про машину но ця книга просто супер. Роман про машину на ім'я Крістіна плімут-фурія 1958 року випуску. Крістіну купив Арні які уже довго хочів машину, но батьки йому її не купляли машину, як батьки узнає що Арні купив собі машину вони були злі на нього, але Арні все одно купив Крістіну, як назвав її попередній власник, старий мізантроп Ролланд Лебей. Арні Каннінгейм — був невдаха, до того ж, у нього жахливі вугрі. Майже всі знущаються над Арні, крім його єдиного друга Денніса. Але одного разу Арні купив машину плімут-фурія 1958 року випуску. Причому, у міру того, як змінюється вигляд Крістіни, змінюється і Ерні. Він стає упевненіший у собі, може бути, навіть трохи жорстокий. У нього обличчя, нарешті, очищується від вугрів. Ерні знайомиться з красивою дівчиною, і вона закохується в нього…
Але Крістіна не терпить ніякого суперництва. Вона ні з ким не збирається ділити Арні, і тих, хто постане на її шляху, вона буде вбивати

Странности были на каждом шагу, начиная с момента, когда Арни увидел Кристину. Вроде бы с самого начала книги Деннис видел, что с машиной что-то не так, то есть читателя не мучают интригой, и та жестокость, с которой Кристина убивала врагов, была ожидаемой, но все равно читала с дрожью в теле. И если бы дело было только в Кристине... Но вспышки ярости Арни, его странное поведение до последнего не оставляло в покое. Книга все время держала в напряжении, а в конце не могла усидеть на месте от волнения за Денниса и Ли...