Рецензия на книгу

• 

  Annua21 июня 2021 г.

  Книга про підлітків, дружбу, пристрасть та демонічну Крістіну – автівку, яка полонила хлопця Арні та перетворила життя у Лібертвіллі на жах.

  Історія дуже «автомобільна», тут багато технічних подробиць машин, їх "внутрощів", особливостей ремонту та ін.
  Спочатку мені не вистачало динаміки, до половини книжки події поступово навіювали інтригуючу атмосферу. Відчувалося, що автор залишає зачіпки для подальшого розвитку історії.

  Арні.
  Він погано виглядає, над ним знущаються інші учні, не складаються стосунки з оточуючими. У Арні є лише один друг з яким він проводить багато часу.
  Крістіна.
  Стара «плімут-фурія» та її підозрілий володар Роланд Лебей. Авто в жахливом стані. Та вона не проста машина і одного разу її сутність втрутиться у життях всіх, хто мав із нею діло.

  На початку історії Арні і Крістіна дещо схожі, обидва викликають у людей відразу та нерозуміння. Вони швидко стають одним цілим, відновлюють одне одного…а потім відбуваються неймовірні метаморфози та події, де реальність й містика єднаються ніби кава з молоком із присмаком крові. Події важко відмити з уяви читача.

  Крістіна - втілення жорстокості та люті. Та на мій погляд, усе логічно пов’язано між собою.

  Вчинки та наслідки.Зло та покарання. Мені Крістіна подобалась, своєю невразливістю та послідовністю. Її холодний та таємничий «розум» знав, що робити з гівнярями. А їх тут дійсно багатенько.

  Мене цікавило яким чином пан Стівен закінчить таку крутезну історію.
  Що буде з Арні та його друзями? Крістіною?
  Я побоювалась, що фінал буде ідеалістичний та цукрово-банальний. Але дарма! Я не розчарована, навіть більше – приблизно такого завершення я і хотіла.

  «Крістіна» серед моїх книжкових фаворитів.
  Книга читалась досить легко, історія занурювала в себе все глибше і поступово набирала оберти.

  2

  123