Три товарища

Потім настав ранок, а її вже не було...
Важко знайти інші слова, коли роман вже закінчився, а бажання читати його ще присутнє. Добра і легка книга, гарний переклад без "сучасних" українських слів ... і море алкоголю. "Скільки вони можуть пити?" - питала я себе. Алкоголь майже на кожній сторінці і з часом виникло бажання порахувати кількість випити героями пляшок, втім це зовсім не псувало враження від книги. Тяжкі часи і справжня дружба - здавалося б несумісні визначення. Чиста дружба, перевірена війною. Дружба, яка не вимагає умовностей. Дружба. Така, якою вона має бути. Коли стало відомо про хворобу дівчини я збагнула - ось воно - "Життя взайми". Хвора дівчина і вона помре, в цьому немає сумніву. Майже до останньої сторінки вірилось, що Ремарк "зіграє" по-іншому і Пат буде жити, але ні. Пат померла. Білі гори, сніг і сани, селище внизу - найбільш реальна картинка, яку я добре запам'ятала. 14 березня збираюсь відвідати виставу.
Прочитано в період з 12 лютого по 08 березня 2015 р. - на балконі, на роботі, в транспорті, в кафе.

Очень долго откладывала прочтение этого романа, осилила его только в этом году.

«Только не принимать ничего близко к сердцу. Ведь то, что примешь, хочешь удержать. А удержать ничего нельзя."

Глубоко, проникновенно, искренне, романтично и трагически.
Попросите меня ответить, что в этом романе важнее, любовь или дружба, и я буду в большом затруднении. Здесь показана прекрасная искренняя любовь, проявляющаяся не на словах, а именно на деле. Каждое действие героя было просто пропитано этим чувством от и до. При этом написано это все просто и без пафоса, без специальных слов, но ты чувствуешь эту любовь постоянно.
При этом все ровно то же самое можно сказать и о дружбе. Никаких лишних слов, а чаще вообще без них, потому что уровень понимания у ребят абсолютный, при этом ежеминутная поддержка друг друга, ежесекундная готовность прийти на помощь и отдать все, что есть, чтобы спасти друга. Потрясающе. Всем бы таких друзей.
Этот роман слишком известен, и я надеюсь, что не будет большим спойлером сказать, что у него крайне трагичная концовка.

"Только несчастный знает, что такое счастье. Счастливец ощущает радость жизни не более, чем манекен: он только демонстрирует эту радость, но она ему не дана. Свет не светит, когда светло. Он светит во тьме."