Тим Талер, или Проданный смех

Эта книга прошла в детстве мимо меня, по крайней мере я ее не помнила. И вот в 34 года она попала все-таки мне в руки. И я не могла оторваться! Впитывала в себя каждую страницу как ребенок）Признаться честно, никогда не задумывалась о значении смеха в нашей жизни, особенно с возрастом, когда поводов для смеха становится все меньше, но эта книга напомнила о том, как важно смеяться. Как важно позволять себе радоваться и дарить эту радость другим через смех. Взрослый человек постоянно находится в поисках разрядки, в поисках предмета, который позволит снять стресс, и вот оно - смех - такое простое напоминание из детства. И еще в книге модно найти целый ворох истин, которые очень кстати придутся молодому растущему организму）Обязательно буду читать эту книгу своим детям!

Джеймс Крюс. Тім Тайлер або проданий сміх. – Київ: Час майстрів, 2016. – 301 с.

Наскільки багато значить сміх та яка його ціна? Чи задумувались ви коли-небудь про те, скільки всього ми маємо завдяки тому, що вміємо посміхатися, коли треба, або просто можемо засміятися із чудового жарту?

Кажуть, що ми не цінуємо того, що маємо. І починає цінувати тільки тоді, коли втрачаємо. Так і сталося з героєм книги – Тімом Талером. Хлопець, який мав надзвичайно привабливий сміх із кумедним «ік!» на кінці, ніколи не задумувався над тим, що сміх – це частина його самого. Злидні, в яких йому доводилося жити, а також тяжкі життєві негаразди підштовхнули його до того, що одного разу, зустрівши на іподромі незнайомця на ім’я ТРОЧ, він погодився продати свій сміх за вміння вигравати будь-які заклади. Погодьтеся, непогана ціна, чи не так?

Маючи такий талант можна стати мільйонером та ні в чому собі не відмовляти – лише смітися більше ніколи не вийде, але кому потрібен той сміх, думав Тім. І справді, отримавши вміння вигравати на іподромі, він став багатим хлопчиком, який міг допомогти навіть своїй мачусі та зведеному братові з боргами, але майже відразу Тім зрозумів, що жити без сміху не так просто, як він думав. Тому, покинувши родину, він йде шукати таємничого незнайомця, щоб повернути частинку себе собі. Звідси й починаються пригодити.
Книга легка та цікава. Повість, у якій автора через бачення дитини розкриває важливі соціальні проблеми: зокрема проводить паралель між бідними та багатими, показує сімейні стосунки (батьки та діти), вміння спілкуватися і просто здатність сміятися та радіти життю (а це інколи буває дуже важливо, навіть набагато важливіше, ніж багатство).

На мою думку, найголовніша ідея цієї книги – гроші не головні в нашому житті. Автор намагався крізь всю повість показати, що, навіть ставши найбагатшою людиною світу, Тім все рівно залишається нещасливим. Йому не вистачає його сміху та друзів, він навіть часто згадує про своє життя в найбіднішому районі й ладен знову туди повернутися, але зі своїм сміхом. Отож автор хотів сказати – гроші не головне: вони є, а потім їх немає, а деякі інші речі залишаються з нами назавжди.

«А ще книжка допоможе підлітку глибше розібратися в поняттях «бізнес», «піар», «угоди», «ділова хватка», «перемовини», «партнерство», «афера», над природою яких мало хто замислюється, що приводить до знецінення таких чеснот, як совість, честь, слово, благородство та людяність. Це дуже важливо для визначення дітьми свого місця в майбутньому житті та критеріїв, за якими вони будуть оцінювати власні та чужі вчинки», – зазначено на сайті видавництва «Час майстрів».

Особисто в мене ця книжка асоціюється з дітьми (можливо, тому що головний герой дитина). Дітям вона буде цікавою, адже вони зможуть співпереживати Тімові, зможуть порівняти себе з ним. Шрифт, яким написано текст, досить великий, що додає зручності читання дітям (не мені, бо в дорослих такий шрифт сприймається гірше). Крім того, тут є ілюстрації, які чудово доповнюють образ історії. Оформлення книги – однозначно на високому рівні. Тому однозначно «Тім Талер або проданий сміх» сподобається дітям. Не впевнена, що таке ж захоплення він зможе викликати в дорослих.

У мене залишились двоякі емоції після прочитання. З одного боку, книга непогана: цікавий сюжет, хоча й без заворотів, легка для прочитання, з іншого боку – зовсім не чіпляє. Написано занадто просто, по-дитячому, хотілося, щоб сюжет був більш закрученим та непередбачуваним і можливо, більше «дорослості» не завадило б. Та думаю, що це можна пояснити тим, що Книга «Тім Талер, або Проданий сміх» (Крюс Джеймс) визнано «Найкращою книгою Запорізька книжкова толока 2017» у номінації підліткова література, йдеться на сайті видавництва «Час майстрів».

Читати чи ні – вирішувати вам. Якщо ви маєте своїх дітей, тоді почитайте разом з ними, тому що ви нічого не втратити, а навпаки отримаєте нові знання, емоції та проведете більше часу з найдорожчими людьми.
Декілька цитат з книги про сміх, які допоможуть зрозуміти, що сміх посідає на останнє місце в нашому житті:

 Сміх – це внутрішня свобода.
 Людині потрібен сміх, як квітці сонячне світло. Якби сталося так, що сміх вимер, людство перетворилося би в зоосад або суспільство ангелів – стало нудним, похмурим і застигло в величній байдужості.
 Сміх об'єднує людей усього світу.
 А тепер, навіть зазнавши поразки, я залишаюся переможцем: я сміюся!

Книга, яка вчить нас не забувати про важливі речі. Звичайно, я б рекомендувала її читати в дитинстві, тим, хто ще не втратив тієї часточки магії в нашій голові та свідомості, хто ще може повірити в сміх, чортів, диявольські договори.

І насамкінець таке: «Навчи мене сміятися – врятуй мою душу».

В детстве книга мне, кажется, нравилась, теперь сложилось очень неоднозначное впечатление.

Самая большая ошибка, допущенный Крюсом — это неопределение целевой аудитории. Сказочная составляющая с, собственно, проданным смехом и пари годится для детей до десяти лет, бытовая — для подростков от четырнадцати, философская — для взрослых. И если последней можно пренебречь (у детей размышления о природе радости все равно отложатся где-то на подкорке), то сочетание первых двух вызывает здравое недоумение. Простой, как три пареные репы, сюжет реализуется через довольно сложные описания мира коммерции — тех же акций, маркетинговых компаний, ставок на скачках и проч. Отсылки к огнепоклонничеству, войнам в Афганистане и диктаторским режимам в Южной Америке вообще за гранью добра и зла. Получается, что в возрасте, когда заходит сюжет, его оболочка остается непонятной, а в возрасте, когда заходит оболочка, сюжет уже кажется слишком незамысловатым. К тому же Крюс неприкрыто чешет свою интеллигентность о читателей: посмотрите, мол, какой я умный и как много знаю, могу щеголять итальянскими и английскими фразами, словечками из сленга моряков, стихами собственного сочинения!

Единственное, что мне зашло из отсылок Крюса — это не то что намеки, а прямым текстом преподнесенные сведения о том, что Треч и Грандицци есть Астарот и Бегемот соответственно. Оставим открытым вопрос о том, каким образом они вписываются в сюжет для младшего школьного возраста. О нем в принципе нет смысла говорить, ибо он не интригует даже на уровне песенки про Буратино. И персонажи такие же, хотя господин Рикерт мне пришелся по душе.

Teach me to laugh, save my soul !

Хорошая детская литературная сказка!! Есть все, что нужно для таких сказок. Тайна, интрига, плохой злодей и хорошие друзья, которые не бросят в беде. И главное - гарантирован хороший, счастливый конец, поэтому не надо нас сильно пугать. Мы знаем, что в конце все должно быть хорошо.
В этой сказке есть тот волшебный крючочек, на который мы всегда попадаемся. Кто же в детстве не представлял себя на месте счастливчика, которому свалилось халявное волшебство. Девочка Женя в сказке Катаева «Цветик-семицветик» так глупо использовала большинство лепестков. Мы бы поступили умнее… А мальчик Волька из сказки Лагина «Старик Хоттабыч», тоже волшебство своего друга джина использовал по мелочам, вот мы бы заказали ему… Даже наш любимый Гарри Поттер свою волшебную палочку использовал не всегда так, сделали бы это мы.
В этой сказке нас поджидает то еще искушение. Представьте себя на месте Тима Талера, мальчика, который всегда выигрывает все заключенные им пари!! (Глубокий обморок всех любителей футбола!) . От такого волшебства , я думаю, мало кто бы отказался. Тем более цена смехотворная - отдать господину Ч. Тречу свой смех. Делов то! Пусть забирает!!
И вот тут , как и положено в сказках, нас ждет жизненный урок. Не все в мире измеряется деньгами, дворцами, акциями и богатством. Они могут и не принести вам счастья и радости. Есть вещи , которые невозможно купить- настоящих друзей, таких как мистер Рикет и его мама, Крешимир и Джонни.
А ещё нельзя купить радость от смеха, от дружбы , от свободы и от жизни. А ещё. Никому и никогда не отдавайте свой смех! Книга напомнила нам хорошую английскую поговорку : «Научи меня смеяться, спаси мою душу!» Так что, живите сами и радуйтесь окружающему миру, и приносите радость и счастья другим.

Кинга завораживающая, показывает важность смеха и улыбок в нашем мире. Даже в одной из глав третьей или второй ( уже не помню, а посмотреть лень ) книги барон говорит , что смех помогает ему в его личных финансовых делах.
Так же произведение показывает роль настоящих друзей в жестоком - реальном мире. Хороший мужчина Джонни, который, как мистер Рикерт и Крешимир пытались помогать мальчику во всем, что им подсилу.
Это произведение многому учит, как ребенка так и взрослого. Пытается объяснить, что смех это то чего нельзя купить или попросить - его можно только заслужить. Как сказал Селек-Бай из книжки "смех не маргарин. Его нельзя купить. Смех можно только заслужить". И это очень мудрые слова.
Кто не читал это произведение советую прочитать.

Тим Талер-сирота, живет с мачехой и с вредным сводным братом. Мечтает конечно о лучшей жизни. О возможности в один миг все изменить. Только воскресные походы на ипподром скрашивают его серые будни. И вот один из таких походов кардинально меняет жизнь мальчика.
Встреча с бароном Трёчем сулит волшебное спасение от всех бед. И всего лишь за любые богатства нужно отдать свой смех. Казалось бы, какой глупый обмен, но сколько принес изменений.

Теперь Тим не может смеяться, улыбаться, ходит всегда с грустным лицом, зато выигрывает любое пари и может ни в чем не нуждаться.

Эта приключенческая история учит, что не все подвластно деньгам. Казалось бы, мальчишка отдал взамен такое незначительное свое качество, свой смех. А оказалось стольких эмоций и чувств лишился при этом. А самое главное, лишился счастья. Лишился спокойной жизни. И теперь вся жизнь-борьба, борьба за свой смех, за возможность радоваться, улыбаться.

С удовольствием прочла книгу. Сопереживала главному герою, радовалась за его победы, за оказываемую ему помощь друзей.