Логотип LiveLibbetaК основной версии

Это бета-версия LiveLib. Сейчас доступна часть функций, остальные из основной версии будут добавляться постепенно.

Обложка
18+
User AvatarВаша оценка
4,6
(117)

Собрание сочинений в шести томах. Том 2. Отверженные

Виктор Гюго
Во второй том собрания сочинений Виктора Гюго (1802—1885) вошли первая часть и книги 1–5 второй части романа «Отверженные».

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,6
117 оценок
  • 5
    70%
  • 4
    21%
  • 3
    7%
  • 2
    2%
  • 1
    0%
User AvatarВаша оценка
Прочитали 137Хотят прочитать 48

Рецензии

  • Аватар пользователя
    prrr18 февраля 2013 г.

    У меня впереди еще, конечно, целых три части этой бесконечной книги, но все-таки хочется сейчас написать. Чехов, изрекший идиому про краткость и талант, был, несомненно, не дурак и понимал, о чем говорит; и к мсье Гюго это не относится ни коем образом. Наверное, основная беда в том, что будучи автором развлекательной литературы, где основное значение имеет сюжет, а всякие бесконечные описания и беседы о Пустом и Порожнем совсем неуместны, он как раз-таки очень любит пословоблудить.
    А уж его страсть к мексиканским страстям и таинственности. Ну конечно же нужно добрую сотню страниц называть человека "старый господин", хотя необходимо быть лоботомированной рыбкой гуппи, чтобы не понять, что это Жан Вальжан, а также на пару глав растягивать невероятный ход конем - положение Вальжана в пустой гроб, - очевидность, преподносимая как плод невероятных умственных усилий. Все эти канализации, бенедектинцы, - все это абсолютно неуместно, если пишешь развлекалово. А пишет Гюго именно развлекалово. И иначе это никак не назвать. Не буду следовать дурному примеру и закончу на этом. Будьте кратки, друзья.

    Читать далее
    like13 понравилось
    185
  • Аватар пользователя
    Demetrios31 декабря 2013 г.

    У цьому томі знаходяться дві перші книги "Знедолених".

    Почав читати я цю книгу ще, здається, в університеті. Пару років тому, закінчивши "Тягар пристрастей людських" Моема, я взявся шукати, що ж іще з пропущеної під час навчання класики прочитати. І вирішив узятися за "Знедолених". Оскільки все, що читав, я забув, то почав читати з самого початку. Читалося важко - надто нудними видавалися довжелезні описи життя єпископа - і книга опинилася знову на полиці. А потім вийшов фільм "Знедолені" і я вирішив, що перш ніж його дивитися, треба дочитати книгу. Це змусило мене продовжити читання. І тут я вже був у відповідному настрої - просто смакував усі ці спокійні розлогі описи, детальні переліки реалій, імен, назв, дат. Так що коли там зрештою починалася активна дія, я навіть трохи сумував. Іноді хочеться зануритися саме у щось таке повільне і неспішне, як об'ємні романи 19 століття.

    У першому томі мені найбільше сподобалися саме ці описи (окрім початку), а також доброта і життюлюбність, з якою Гюго писав про героїв. І хоч його погляди дещо наївні - він там прямо висловлює думку, що злодіями і повіями стають через бідність, і тільки через це. Минуло два століття, маємо купу різних політичних і економічних систем, де бідність зведена до мінімуму, однак злочинців і повій менше не стало, радше навпаки. У всьому ж іншому він нагадує Діккенса, може більш драматичного, але все одно без чорнухи і надриву літератури 20 століття. Тому можна читати просто для відпочинку. При описах незгод Козетти взагалі явно пригадується Олівер Твіст і навіть Гаррі Поттер. Найбільш живим і об'ємним є, звичайно, образ Жана Вальжана, дуже милий образ Козетти. От Фантіна симпатій особливих не викликала чомусь, Жавер виглядає якимось дуже шаблонним, але, надіюсь, далі там ще з ним щось буде цікаве. Взагалі цікаво дивитися, як Гюго прописує характери, як вирішує копозицію - робить прологи на сотню сторінок, а потім включає дію, потім відступи, потім знову дію. Звичайно, у наш час така композиція вже не дуже актуальна, зважаючи на темп життя, але вона все одно цікава і по-своєму приваблива.

    У будь-якому разі це справжня класика, і як будь-яку справжню класику читати її насолода. Це як вино сторічної витримки.

    Читать далее
    like9 понравилось
    90
  • Аватар пользователя
    UlyanaViktorovna21 ноября 2024 г.

    Книга, которая никого не оставляет равнодушным, взволновала и мои душу и чувства. Давненько я так не рыдала над прочитанном!
    Автор умело сплетает линии судеб всех героев романа в один в клубок, что невольно начинаешь проживать в той эпохе вместе с героями.
    Эта книга об истории Франции, о судьбах отверженных людей, проживающих в той эпохе, о переходе от зла к добру, от наказания к искуплению…
    А каким языком это все написано - ммм вкусно читать!
    Есть огромное количество экранизаций, выбор сделать сложно, так как я пока еще под впечатлением от прочитанного.
    рекомендую однозначно
    Читать далее
    like4 понравилось
    34
Все рецензии
Похожие книги

Цитаты

  • Аватар пользователя
    Estetka15 мая 2010 г.

    Высшее счастье жизни — это уверенность в том, что вас любят; любят ради вас самих, вернее сказать — любят вопреки вам

    like264 понравилось
    27,2K
  • Аватар пользователя
    akelebel15 февраля 2013 г.

    Никто не следит за поступками других так ревниво, как те, кого эти поступки касаются меньше всего.

    like240 понравилось
    1,1K
  • Аватар пользователя
    Estetka1 августа 2010 г.

    Умереть — это ничего; ужасно — не жить.

    like222 понравилось
    14,4K
Все цитаты

Подборки с этой книгой

Все подборки

Другие издания

  • Собрание сочинений в шести томах. Том 2. Отверженные