Палая листва. Полковнику никто не пишет. Сто лет одиночества. Рассказы

Габриэль Гарсиа Маркес

Цитаты

Аноним21 мая 2016 г.
Час пересвідчитися, що самою гідністю ситий не будеш.
4
250
Аноним21 мая 2016 г.
...коли мені стане зовсім зле, я сам собі зараджу. Сам себе викину в ящик зі сміттям.
4
251
Аноним21 мая 2016 г.
— Так, докторе, — сказав він, виходячи до зали. — Я завжди казав, що ваш годинник б'ється в такт із серцем крука, ви чуєте мерців.
4
252
Аноним21 мая 2016 г.
— Не будьте наївний, полковнику, — сказав лікар. — Ми вже занадто дорослі, щоб чекати месію.
4
237
Аноним21 мая 2016 г.
— Я й не чекав нічого, — звернув він на лікаря безпорадний по-дитячому погляд. — Мені ніхто не пише.
4
232
Аноним21 мая 2016 г.
— Я не хворий, — відказав полковник. — Просто в жовтні я почуваю себе так, наче мене всередині щось рве і шматує.
4
196
Аноним21 мая 2016 г.
Жінки, вбрані в чорне, дивилися на померлого, як дивляться на плин річки.
4
184
Аноним21 мая 2016 г.
Ми гниємо живцем.
4
180
Аноним21 мая 2016 г.
Полковник надягав кожну річ так, ніби вершив таїнство.
4
180
Аноним31 декабря 2015 г.
Амаранта, чье бессердечие ее страшило, чья безысходная тоска ее печалила, напротив, вдруг открылась перед ней женщиной с самой чувствительной и нежной душой на свете...в сердце Амаранты шла борьба не на жизнь, а на смерть между беспредельной любовью и необоримым колебанием, и в конце концов побеждал безотчетный страх, который одолевал ее после всех сердечных терзаний.
4
423