Джанки. Письма Яхе. Гомосек

Мне казалось, что в Мехико все без исключения овладели искусством не совать нос в чужие дела.

Когда впервые встречаются два прежде незнакомых человека, сперва происходит изучение друг друга на интуитивнов уровне чувств и отождествления.

В глубокой грусти нет места сентиментальности.

Ограниченность собственных желаний напоминала прутья клетки, цепь с ошейником.

До охренения скучные разговоры, словесная игра в кости на жестких металлических стульях, дезинтегрированные в космическом умопомешательстве человеческие совокупности, беспорядочный и бессмысленный поток новостей в умирающей вселенной.

Я послабив краватку, і вміст піпетки влився у вену. Кокаїн вдарив у голову - приємне запоморочення і напруга, у той час як морфін розтікся тілом хвилями заспокоєння.

• Усе було добре? - спитав, усміхнувшись, Айк.
• Якщо Бог і створив що-небудь краще, то він притримав це для себе, - відказав я.

Уживаючи кокс, відчуваєш бажання наступної вмазки, щойно зникає ефект. Якщо в тебе вдома є кокаїн, ти не підеш у кіно та й узагалі нікуди не підеш, доки він весь не скінчиться. Одна вмазка негайно ж викликає нагальне бажання наступної, щоб підтримати кайф. Але щойно весь кокс із твого організму виходить, ти повністю про нього забуваєш. Кокаїн не викликає залежності.

Гуляючи містом, я відшукав кілька наркоманських районів. Ці місця я впізнав не за виглядом, а за відчуттям - щось схоже на те, як лоза знаходить воду, що схована під землею. Я просто собі йду, і раптом наркота в моїх клітинах починає рухатися й смикатися, як паличка в руках шукача води: «Це тут!».

Мені ніколи не доводилося чути, щоб хоч якесь подібне самостійне лікування за методом зниження дози працювало. Ти знаходиш причини, щоб кожен з уколів був винятком і можна було додати в нього трохи більше наркоти. Урешті-решт наркота закінчується, а залежність лишається.

Штовхаючи наркоту, постійно перебуваєш на нервах. Рано чи пізно хапає «стрьом», і всі, кого зустрічаєш, здаються тобі копами. Здається, що люди в підземці підходять до тебе ближче, щоб схопити перед тим, як ти встигнеш скинути наркоту.

Американець із вищого прошарку середнього класу - це сукупність негативних рис. Здебільшого він вдає з себе те, чим насправді не є.

Трава нікого не надихає на злочини. Мені ніколи не доводилося бачити, щоб хтось ставав від неї розлюченим. Планокури на диво багато спілкуються. Забагато, як на мене. Я дивуюся, чому ті, хто стверджують, що трава підштовхує до злочинів, не підуть далі й не вимагатимуть заборони алкоголю. Щодня пияки скоюють злочини, яких вони не вчинили б, якби були тверезими.

Якщо ви ніколи не мали залежності, ви не зможете цілком зрозуміти, що таке особлива потреба в наркоті, яка виникає у наркомана. Ви не вирішуєте стати залежним. Одного ранку ви прокидаєтеся, вас ламає, і ви - наркоман.

Кайф наркоти в тому, що ти живеш за обставин, які тобі диктує наркота.

Одна агрессивная маленькая лесбиянка дергала меня за волосы всякий раз, когда замечала. Так бы и вмазал ей сейчас по роже, но, к сожалению, опоздал – давным давно она свалилась с лошади и сломала себе шею.

#первая фраза
Я родился в тысяча девятьсот четырнадцатом, в солидном трехэтажном кирпичном особняке, в одном из самых крупных городов Среднего Запада.

#последняя фраза
Кайфа видеть окружающий мир в особом состоянии, кайфа кратковременной свободы от требований стареющей, осторожной, ворчливой, напуганной плоти. Может я найду в яге то, что искал в джанке, марихуане и кокаине. И может на яге всё и кончится?

#первая фраза
Когда я в конце 1940-х годов жил в Мехико, это был город с миллионным населением, идеально чистым воздухом и небесами того особого оттенка синевы, с которым так хорошо сочетаются кружащие стервятники, кровь и песок, – грубой, грозной, безжалостной мексиканской синевы.

#последняя фраза
Дверь открылась, в комнате повеяло ветерком. Потом – закрылась, занавески на окнах успокоились, а одна проволоклась по дивану, будто кто-то ее туда швырнул.

В глубокой печали нет места сентиментальности. Она окончательна, как и сами горы, как констатация факта. Она просто есть. Осознав это, ты утрачиваешь способность жаловаться.

Припоминаю армейского офицера в Пуэрто-Легуисомо, который сказал мне: „Девяносто процентов людей, приехавших в Колумбию, никогда ее не покидают“.
Он имел в виду, что они, вероятно, потрясены очарованием этих мест. Я принадлежу к десяти процентам, которые никогда не вернутся.

В старой доброй Панаме ничего не меняется. Проститутки, сутенеры и разводилы-хастлеры.

•  Хотите милую девочку?
•  Танец обнаженной леди?
•  Хотите посмотреть, как я трахну свою сестренку?