НЕ ЗНАЮ, ЩО МЕНЕ ДО ТЕБЕ ТЯГНЕ...
Не знаю, що мене до тебе тягне,
Чим вчарувала ти мене, що все,
Коли погляну на твоє лице,
Дивіться також
Іван Франко — Гутак
Іван Франко — Слимак
Іван Франко — Великі роковини
Ще 167 творів →
"Зів'яле листя" (шкільні твори)
"Зів'яле листя" (реферати)
Як охарактеризував збірку М. Коцюбинський? (та інші запитання)
Біографія Івана Франка
Чогось мов щастя й волі серце прагне
І в груді щось метушиться, немов
Давно забута згадка піль зелених,
Весни і квітів, — молода любов
З обійм виходить гробових, студених.
Себе я чую сильним і свобідним,
Мов той, що вирвався з тюрми на світ;
Таким веселим, щирим і лагідним,
Яким я був за давніх, давніх літ.
І, попри тебе йдучи, я дрижу,
Як перед злою не дрижав судьбою;
В твоє лице тривожно так гляджу, —
Здаєсь, ось-ось би впав перед тобою.
Якби ти слово прорекла мені,
Я б був щасливий, наче цар могучий,
Та в серці щось порвалось би на дні,
З очей би сліз потік полявся рвучий.
Не знаємось, ні брат я твій, ні сват,
І приязнь мусила б нам надокучить,
В житті, мабуть, ніщо нас не сполучить,
Роздільно нам прийдеться і вмирать.
Припадком лиш не раз тебе видаю,
На мене ж, певно, й не зирнула ти;
Та прецінь аж у гріб мені — се знаю —
Лице твоє прийдеться донести.
Ваша оценка
Gabriet18 февраля 2014
8 понравилось5,4K
vienna_calling21 декабря 2013
Paragon12 февраля 2013
Ksyhanets8 февраля 2015
innaa7 марта 2018
robot2 января 2014