Цитаты из книги Конотопська відьма

Коли хочеш, щоб пропасти, То живи серед людей. Вiд їх бiд i вiд напастi Швидче вмреш, чим вiд звiрей!

Се вже урагова мода стала, що усе за розумних хотять. Вiд сього i люди на свiтi переведуться. За дурних не iдуть, а розумних нiгде узяти, от усi люди i повиздихають, а нових людей — тпррру! — нiгде буде взяти!

Одарка. Та нащо ти п’єш? Прокiп. Але, нащо! Шинкар дуже до мене добрий, хоч опiвночi прийду, то й вiдчиня; та таки i горiлка не розведена. Вже пак до кабатчикiв не пiду. Та нащо i горiлку вигадали, коли її не пити? Якби її не було на свiтi, то я б i не пив. Тогдi б послухав тебе.

Усе то гроші, усе то гроші! Та ти куди не подивись, усе то вони орудують! З грішми, що не задумай, так усе і уродиться! З грішми, хоч лежінь, кажуть трудящий; з грішми дурня, невігласа і почитують, і шанують лучче, чим доброго, розумного і роботящого. З грішми можна і бездільнічать, і других обдирать, та ще замість того, щоб у Сибір, так такому ще і кланяються.

Не можу із собою совладати, бл любов, як сон: ні заїси, ні зап'єш, коли кого нападе.

А се вже звiсно, i усюди так поводиться, що чим начальник дурнiший, тим вiн гордiший, i знай дметься, мов шкураток на вогнi.

Се вже урагова мода стала, що усе за розумних хотять. Від сього і люди на світі переведуться. За дурних не ідуть, а розумних ніде узяти.

Лічи сам і роби як знаєш, ти на те писар; а я усе опісля підпишу, бо я на те сотник, щоб не лічити, а тільки підписувати.