Книга джунглів

Вільний Народе, й ти мене зрадив:
Як я віднині дам собі ради?

Наче кажан, між людьми та вовками
Пурхаю я - ні з ними, ні з вами...

З серцем тяжким від людей я тікаю,
З серцем легким я джунглі вітаю.

Дві в моїм серці, друзі, натури,
Та під ногами - тигрова шкура.

З серцем тяжким я нині співаю:
Нащо сумую - досі не знаю.