«Бо ти не знаєш, що таке жінка, - смачно засміявся капітан. - Це - криниця, з якої що більше п ’єш, то більша спрага. А вичерпати Ті годі. І ти — як відро на цямрині, дзвениш і блищиш на сонці, доки занурюєшся в оту живильну воду. Але коли їх кілька - то вже повінь, що несе тебе блудом. А коли жінок багато
це болото, в якому борсаєшся навмання. Води ніби й повно, а напитися ніяк, бредеш, шукаючи криницю. Одну-сдину, з чистим нуртом. - Він ковтнув вина і тут же чвиркнув його крізь зуби в пилюку і розтер каблуком. - Але це як мальвазія, задурює розум і веселить серце, а спрагу не тамує...»
Ваша оценка
2 понравилось
