Цитаты из книги Portretul lui Dorian Gray

Ты гораздо лучше, чем хочешь казаться.

— А я й не мав наміру казати компліменти. То була сповідь. І після неї щось ніби пригасло в мені… Мабуть, ніколи не слід викладати словами своє обожнювання.

Мистецтво завше абстрактніше, ніж ми гадаємо. Форма й колір говорять про форму й колір, ото й усе. Мені часто здається, що мистецтво незрівнянно більше приховує митця, аніж його розкриває…

Хіба людина, що бодай трохи пізнала життя, не спокусилася б вічною молодістю, хоч би якою примарною була ця можливість і хоч би якими фатальними наслідками загрожувала?

Жінки в житті — прекрасні актриси, але в них відсутнє будь-яке артистичне чуття

Адже минуле тільки тим і принадне, що воно минуле! Та жінки не відчувають моменту, коли завіса опустилася. Їм усе кортить шостої дії, і щойно цікавість до п'єси цілком вичерпується, вони пропонують продовжити її. Якщо дати їм волю, то кожна комедія матиме трагічний кінець, а кожна трагедія дійде до фарсу.

Ну й кара Божа ця противнюща жіноча пам'ять! І який неймовірний розумовий воня виявляє! Людина повинна вбирати барви життя, але не тримати в пам'яті його подробиці. Подробиці завжди банальні.

Добрі наміри-це просто чеки, що їх люди виписують на банк, де не мають рахунку

Добрі наміри завжди фатальні – вони зявляються надто пізно

Гвендолен. Я неизменна во всем, кроме своих чувств. Сесили. Какой у вас благородный характер, Гвендолен.

Тут ніяк не годиться починати кар'єру скандалом. Краще призапастися ним на пізніше - на схилку віку скандали надають людині більшої пікантності.

Почуття людей, яких розлюбили, завжди чимось смішні

...жінки надихають нас на шедеври, та ніколи не дають змоги їх творити

Щаслива людина – обов'язково добра, але добра не обов'язково - щаслива.

Найбільші дурощі люди завжди чинять з найшляхетніших мотивів

Моралісти здебільшого оцінюють його як своєрідне застереження, гадаючи, що він справляє вплив на формування характеру. Вони підносять досвід, який, мовляв, показує нам, за чим іти й чого уникати. Але досвід не має рушійної сили. Він такий же малодійовий збудник, як і сумління. Він свідчить, власне, лише за те, що наше майбутнє буде таким самим, як наше минуле, і що гріх, вчинений нами колись один раз, і то гидуючи, - опісля ми повторюватимем багато разів, але із задоволенням.

Відокремлення душі від тіла - таємниця така ж незбагненна, як і злиття душі з тілом.

Життя-бо теж створює свої шедеври, як творять їх поезія, скульптура й малярство.

В житті є отрути настільки тонкі, що їхні властивості можна спізнати, лише піддавшись їхній дії,і хвороби такі дивні, що перехворівши ними, можна збагнути їхню сутність.

Єдиний спосіб збутися спокуси - піддатись їй.