Collide

Саммер — моє сонце, а я — проста планета, що обертається її орбітою.

Ніколи через свій власний досвід не применшував моїх почуттів. Ніхто ніколи не розумів мене так, як він.

На смак Саммер моя. Вона завжди була моєю.

— За таке тебе треба жорстко відтрахати. — Дзенькання його ременя могло б зрівнятися зі співом церковного хору — настільки я почувалася близькою до небес.

— Ти не проти?
— Тут річ не в тому, проти я чи ні. Це твоє життя, Саммер. Ти ухвалюєш рішення.

Баланс залежить від з’ясування того, які саме речі я вважаю для себе пріоритетними.

— Отже, ти любиш читати?
— Так.
— Типу справжні книжки?
Я кидаю на неї порожній погляд.
— Ти маєш на увазі оті стоси паперу? О ні, я ніколи не тримав їх у руках, не кажучи вже про те, щоб читати.

- "Probably because you haven't seen me play... or without a shirt on”

“I know you're the captain, and you think people should bow at your feet when you ask for something, but you won't get that from me”

У тебя одна жизнь, Эйден. Ничего страшного, если ты получишь несколько синяков. Из них получатся хорошие истории. И всегда показывала мне швы, которые получила во время игры.

— Потому что я люблю тебя, — говорит он, и я замираю. — Любой бы это понял. Им достаточно одного взгляда на меня, когда ты входишь в комнату, чтобы понять это. Я люблю тебя, Саммер, — его большой палец гладит меня по щеке, и когда он прикасается ко мне, я чувствую себя как один из тех лавовых десертов, из центра которых сочится теплый шоколад. — Я хочу делать все с тобой, и я хочу, чтобы ты делал все со мной.

— И сколько времени нужно, чтобы тебе понравиться?
Она на минуту задумывается.
— Как долго я тебя знаю?
— Два месяца, — говорю я.
— Вот тебе и ответ

— Это твоя карьера!
— А ты – мое будущее.