Цитаты из книги Ēd, lūdzies, mīli

" Чем не вегетарианская еда? – возразил Лука. – Кишки – не мясо, Лиз. Это просто дерьмо!"

.....и немного не от мира сего: она сказала, что для восстановления баланса сексуальных чакр нужно носить оранжевые трусы, – и представьте, я носила.

Но Депрессия всего лишь мрачно улыбается, садится в мое любимое кресло, кладет ноги на стол и закуривает сигару, наполняя всю комнату вонючим дымом. Глядя на нее, Одиночество вздыхает и ложится в мою постель, натягивая одеяло с головой – не раздеваясь, в ботинках. И я понимаю, что сегодня мне снова придется спать в его компании.

В Риме о состоянии здоровья папы ежедневно сообщается в газетах, наряду с прогнозом погоды и расписанием телепрограмм. Сегодня папа устал. Хотя вчера был бодрее. И завтра, по прогнозам, он будет бодрее, чем сегодня.

Чем больше я размышляла над течением времени, тем быстрее оно летело

"Джованни – мой языковой партнер. Звучит двусмысленно, но ничего такого в этом нет (увы!)"

Но, несмотря ни на что, путешествия остаются моей великой и настоящей любовью. ... Я хранила верность и постоянство этой любви, в отличие от других моих увлечений. Я отношусь к путешествиям так же, как счастливая мать к ужасному, страдающему коликами, круглосуточно орущему младенцу — мне абсолютно все равно, какие меня ждут испытания. Потому что люблю.

даже при обычных обстоятельствах, ведь я представляю собой самую любвеобильную форму жизни на планете, нечто вроде помеси золотистого ретривера и рыбы-прилипалы.

Я искренне верила, что, когда объявлю мужу о своем решении, мы в момент, буквально за пару часов, решим все финансовые вопросы. И понадобится нам для этого всего лишь калькулятор, немного здравого смысла и искреннее пожелание счастья тому человеку, который еще недавно был любимым.

Я пребываю в таком расслаблении, что погружаюсь в медитацию, как в ванну, приготовленную любимым. Обнаженная, на утреннем солнце, в одном лишь накинутом на плечи одеяле, я растворяюсь в этой благости, балансируя над бесконечностью, точно крошечная ракушка на кончике чайной ложки.

люди рождаются с равным потенциалом к деградации и развитию.

«- Кетуте, чому це життя така дурка? Га? - запитала я наступного дня в цілителя.

• Бгута іа, дева іа, - відповів Кетут.
• Що це означає?
• Людина - це демон, людина - це бог. І те, і те - правда. ...»

«... Віра - це коли ви вірите у те, чого не можете побачити, довести чи торкнутися. Віра - це щосили бігти назустріч темряві. Якби ми знали всі відповіді щодо сенсу життя, божественної природи, долі, приготованої для наших душ, наша віра не була б стрибком і не була б відчайдушним вчинком людської істоти, а лише... завбачливим страховим полісом.»

«... Віра - це старання без гарантій, це спосіб сказати - так, я наперед приймаю умови цього світу і погоджуюся з тим, чого поки що не можу осягнути своїм розумом. Тому ми і кажемо «стрибок віри», адже рішення визнати існування Бога - це великий стрибок від раціонального до невідомого. ...»

«... Я зустріла якось одну стару пані, їй було майже сто років, і вона мені каже: «Є тільки дві речі, через які люди завжди сперечалися впродовж усієї історії - «чи ти мене любиш?» і «хто головний?» Усе інше завжди можна якось владнати». Ці дві проблеми - любов і контроль - розбирають нас...»

«... У Бгаґават-Ґіті - древньому індійському священному тексті - сказано, що краще недосконало прожити власне життя, ніж бездоганно імітувати чуже. ...»

«... Вважаю, що їх слід призначати і вживати значно стриманіше, ніж це зараз відбувається у моїй країні, і якщо вже такі пігулки рекомендувати, то неодмінно одночасно зі психотерапією. Лікувати симптоми будь-якої хвороби, не дослідивши причин її виникнення, - це классичний приклад легковажного ставлення західної науки до захворювань - «ми вилікуємо швидко і безболісно». ...»