All the young dudes

Ремус здивовано подивився на нього. Він пишався своєю чудовою пам'яттю, але Сіріусу просто не було рівних, коли справа стосувалася місячних циклів.

Улюбленим часом Ремуса в бібліотеці були ранні години — усе було таким прибраним і акуратним, і він був тут зовсім один.

- Ніколи не знаєш, як тебе побачать інші люди. Тому не треба заздалегідь припускати це, так?

У них була Макґонеґел, Ремус знав, що вони повинні йти зі своїми проблемами до неї. Але вона була такою суворою і складною, і все одно їй найбільше подобався Джеймс.

Сіріус виглядав трохи збентеженим: він використовував бібліотеку виключно як місце для пошуку хуліганських прокльонів, а не для чогось такого буденного, як домашнє завдання.

Ремус бачив досить хлопців у Сент-Едмунді, які ось так само намагалися вийти за межі. Проблема полягала в тому, що деякі межі не були перешкодами — вони були краями. І з іншого боку від них нічого не було.

Муні — наш злий геній. Без нього ми не були б легендами, якими є сьогодні.

Але з Муді все гаразд. Він зовсім чокнутий, але я радий, що він на нашому боці.

— Люди бувають погані та добрі. Чарівники бувають погані та добрі. З чого монстрам чимось відрізнятися?
— Ремусе, старий, якби ти змусив усіх інших зрозуміти це, мені здається, у нас зараз не було б війни.

— Шахи?
— Нудно.
— Домашка?
На це лише був похмурий погляд.
— Мінет?
— Чорт забирай, Муні!

Сіріус цілувався як ніхто інший: дражливо, впевнено і неспішно.

Ремус не мав нічого проти такої холодної атмосфери — вона допомагала йому сконцентруватися. Він уже давно зрозумів, що його почуття до Сіріуса ніяк не заважали його здатності злитися на Сіріуса.

він був напруженим, виснаженим бажанням, і Сіріус притискався до нього зверху, торкаючись Ремуса саме там, де він найбільше жадав руху. Він проштовхнув долоню між ними й розстебнув ґудзики на їхніх джинсах. Сіріус напружився на секунду, але дозволив йому, дозволив Ремусу зробити все. Дозволив Ремусу доторкнутися до нього.

— Мені треба ще раз відполірувати ручку перед від'їздом…
— Чорт забирай, Золотороже, ти й так поліруєш її двічі на день.
— Це називається доглядом за своїм спорядженням, Блеку.
— Я називаю це сексуальною незадоволеністю.

Сіріус був напівбогом, і Ремус був безпорадний робити що-небудь, крім як поклонятися йому.

Підлітковий вік його не щадив, у п'ятнадцять років Снейп виглядав ще незграбніше, ніж в одинадцять: кінцівки здавались надто довгими, ніс став ще вигнутішим, і у нього було кошмарне акне, яке нагадувало Ремусові про їхню витівку з шипшиновими ворсинками у перший рік навчання.

Він відчував себе іншим усередині; це почуття сиділо в ньому кожну секунду — незалежно від того, чи був він один, чи з кимось.

Він все ще був Сіріусом, але він був якимось... іншим. Ніби Ремус дивився на нього новими очима. Раптом у його грудях невідомо звідки спалахнула хвиля бажання і залишилася густим рум'янцем на щоках. Він швидко відвів погляд, перш ніж хтось встиг помітити.

Ремус швидко усвідомив, що завжди цього хотів, цього чи чогось подібного. Наче туман раптом розвіявся.