Город

Валерьян Пидмогильный

Цитаты

Frau_Irina1 марта 2025 г.
"Усі наші аероплани, радіо й задушливі гази — нікчемний дріб’язок проти втраченої надії на рай."
1
21
Elis-King16 мая 2017 г.
Він живе, поки йому жити дають. Дивак, бур'ян, сміття, що зникає без сліду й згадки.
(Степан Радченко про крамаря, в якого він жив)
1
236
milde_totalitarisme30 апреля 2017 г.
Все лихо українців у тім, що вони кепсько одягаються
1
408
Republic31 октября 2016 г.
Ти відіпхнув мене — я пішла. Покликав — я прийшла. Воля моя зломилась.
1
144
Republic28 октября 2016 г.
Він був могутній, але потребував точки опори, щоб підважувати світ.
1
138
Republic28 октября 2016 г.
Тьмяний блиск ліхтарів, разки світючих вітрин, сяєво кіно — були йому блудними вогниками серед драговини. Вони манять, але гублять. Вони світять, але сліплять.
1
156
Republic28 октября 2016 г.
Дрібний непманчик, що жінка його вранці корови доїть, а ввечері надіває шовкову сукню і п'є чай у знайомих.
1
189
dolli_k13 августа 2016 г.
— Всесвіт загине через розпорошення теплової енергії,— сказав він. — Вона рівно розподілиться. Все урівноважиться й зітреться. Все спиниться. Це буде чудове видовисько, якого ніхто не побачить.
1
201
Gabriet16 декабря 2015 г.
Кожне слово цього листа його ранило своєю простою, разючою правдивістю.
1
132
Gabriet7 декабря 2015 г.
Надійка здавалася йому кращою від усіх жінок на пароплаві. Довгі рукава її сірої блузки були миліші йому за голі руки інших; комірець лишав їй тільки вузеньку стьожку тіла на видноті, а інші безсоромно давали на очі всі плечі й перші лінії грудей. Черевики її були округлі й на помірних каблуках, і коліна не випинались раз у раз із-під спідниці. В ній вабила його нештучність, рідна його душі. До тих інших жінок він ставився трохи погордо, трохи, боязко. Почував, що вони не зважають на нього, навіть зневажають за його благенький френч, рудий картуз і вицвілі штани.
Читать далее
1
2,2K