Цитаты из книги Яблуневі квіти

Цілься в неможливе - досягнеш те, що й уявити важко.

Краще за все з гори спускатись бігом, вільно розмахуючи, мов крилами, руками і не гальмувати, коли відчуваєш, що зашпортався й падаєш, не шукай місця, де легше буде приземлитися, азроби більший крок, нечувано великий стрибок, і оминеш падіння. Так і в життєвих справах - тобі здається, що послизнувся і полетиш сторчголов, зроби над собою зусилля й плигай так далеко, як тільки можеш...

... увагу його привернув запалений сірник: спалахнув яскравим полум'ям і за мить згас, залишаючи тільки скарлючену обвуглену паличку. Так усе в нашому житті - приходить яскраве, гаряче й пристрасне, інколи навіть обпалює до болю, та все одно пеетворюється на марну вуглинку, ілише безглузді люди можуть засунути той непотріб назад у сірникову коробку.

Адже це те найцінніше, що може бути в житті, коли воно складається так, як має. Чому б людям не закохуватися знову і знову в одну людину, аби продовжити своє щастя?

Дорога чоловіка до жінки будується жінкою, але чоловік не повинен про це знати.

Жіночий егоїзм відрізняється від чоловічого тим, що чоловік хоче жити для себе, а жінка хоче, щоб чоловік жив для неї. Тільки й виключно для неї!

Кепське це слово — «поки», бо вбиває життя, перетворює наш час тільки на символ чекання майбутнього, яке буде теж отаким «сьогодні», а проте ця мить, «поки» — теж наш єдино відміряний природою час, важливий, як будь-яка інша частина нашого життя, яку ми не усвідомлюємо, яку відкладаємо, відсторонюючись від активного сприйняття її, проминаючи... Яку велику частину життя ми втрачаємо, пропускаючи важливий і неповторний час?