Цитаты из книги Джалапіта

"Людина усвідомила собі, що в неї є душа, тоді, коли вигадала подушку", — сказав Джалапіта.

"Чому людина має тінь? — спитали Джалапіту. – "Тому, що в ній погано працює освітлення зсередини", — відповів Джалапіта.

Джалапіта має тільки одну сталу прикмету: доброту, решта все плинне.

"Посунься", — попросила пташка Джалапіту, який ночував між галуззям. Джалапіта посунувся і обламав половину світобудови. Пташка заспівала, а Джалапіта сказав: "Мале руйнує велике".

"Чому люди курять?" – здивувався Джалапіта і тут же догадався: "Люди курять з розпачу, що їм ніхто не курить тиміяму, тому вони кадять самі собі".

"Що таке вітер?" – спитала Джалапіту дитина, що сиділа в піску й терла очі п'ястуками. "Вітер – це абстрактна вода", — відповів Джалапіта.

Джалапіта йшов вулицею, думаючи над тим, чому люди, йдучи, розмахують руками, і прийшов до такого висновку: люди розмахують руками, щоб виміряти простір, щоб утримати рівновагу і щоб робити вентиляцію космосу.

В одну з безсонних ночей, коли Джалапіта захворів на тугу, занадто близько зійшовши до людей, він вигадав дощ, що гоїв усі хвороби і навіть любов. Бо люди мучили Джалапіту, а він був настільки добрий, що не міг боронитися.

Мене вже тінь ножа вбиває, а ти з ножем хочеш на мене кинутись.