
Ваша оценкаРецензии
Sopromat10 сентября 2019Під іншим кутом.
Читать далееЯк ми з колегами були здивовані, що команда "Загорецька Людмила Степанівна" у "Лізі сміху" змогла бомбезно пошуткувати над Трипільським періодом нашої історії. Ця книга- другий випадок.
Більш за все сподобалося, що молодий душею автор, взявся за справу не тільки з гумором ( подекуди- із сарказмом), а також із скептицизмом відносно письмових "свідоцтв".
Тож під іншим кутом- наче очі без "рожевих" окулярів.
Книга для тих, хто полюбляє історію та Україну.
Цікаво буде читати другу , про інші часи, свідками яких ми були. Бо одне діло підозрювати Нестора під пильним оком цензорів, бажаючих прославлення хазяїв; інше- Дід Свирид Опанасович - про сучасність.13 понравилось
853
udik22 декабря 2016Читать далееДобре, що я натрапив на цю книгу з цікавими ілюстраціями (а таке не часто можна знайти в україномовній літературі такої тематики).
Якщо ви любите українські історичні книги, але втомилися від їх серйозного тону, то ця книга може стати вам у нагоді. Автор, що сховався під личиною ДІда Свирида, відомий перед усім своїми іронічними історичними та політичними статтями, досить грамотно перемішує гумор, реальні історичні факти і непогано так художньо прикрашає ті ж самі факти. Гадаю що сучасному школяру або студенту (в першу чергу, бо дорослі дядьки та тьоті скажуть що це якось не серйозно написано)) така подача історії може бути цікавою.11 понравилось
1,4K
alles_gut19 июля 2021Ідеальний підручник історії
Читать далееПросто несамовито всім рекомендую цю чудову книжку. Мабуть, якщо б такими були підручники в наших школах, то діти перетворювалися б не у кугутів, які «внєпалітіки» і слухають руський репчик, ностальгуючи з подачі московських пропагандистів за радянським минулим, якого вони щасливо оминули, а нормальними свідомими людьми. «Сарматські жінки також були ще ті дамочки. Порядна дівчина, наприклад не могла вийти заміж, якщо до весілля не вбила хоча б двох-трьох ворогів. ... Страшно собі навіть уявити наречену яка в білому платті та під фатою гасає по місту в пошуках колишніх бой-френдів...». Тут немає отого притаманного більшості підручників історії та літератури страждання і вічного поневолення країни. Міжусобиці, які виникали між князями та племенами розглядаються з об’єктивної точки зору, недоліки, притаманні тому чи іншому — не замовчуються. «Взагалі-то нам зараз важко навіть уявити всю міру зухвалості Володимира, який не вигадав нічого кращого, аніж просити собі за шосту жінку сестру наймогутнішої людини тодішнього світу. Але Володимир завжди ставив перед собою максимальні цілі й завжди вперто їх домагався. Коли Василеві II доповіли про отриману з Києва пропозицію, суворий імператор-аскет довго й знесилено сміявся на плечі у свого секретаря. Річ у тім, що на той час матримоніальні домагання європейських королів та конунгів уже давно остогидли і Василеві, і його сестрі. Вони змушені були навіть налагодити прямі поставки гарбузів у всі кінці Європи, бо свято дотримували настанов свого дідуся, Костянтина VII Багрянородного. Котрий суворо застерігав своїх нащадків від будь-яких шлюбів з іноземцями». Але не буду переповідати — насолоджуйтесь!
7 понравилось
291
RomanShaleyko1 января 2019Читать далееАвтор на сторінках цієї книги розповідає читачеві історію України. Родзинка та неймовірна привабливість книги в тому, що автор книги не історик, а простий громадянин нашої країни. Звісно,сильно ознайомлений у всіх історичних перипетіях. Як я з'ясував після прочитання книги, написання було зовсім спонтанним: спочатку Свирид Опанасович був відомим блогером в соціальній мережі Facebook, де його дуже тепло прийняла аудиторія і в наслідок вмовила написати книгу.
Через простоту мови книга не тільки цікава і пізнавальна,адже Дід Свирид викладає історію України на сторінках мовою народу. Тому читачеві буде дуже легко поринути в світ наших предків, описаний простою і зрозумілою мовою кожного українця. Книга так написана, що історія, яка раніше мені здавалася нудною читається , як художній твір. З дотепним гумором, діалогами, цікавими художніми описами подій. Ніяких матюків, суржик є в діалогах, але там він доречний. Дотепні жарти Свирида Опанасовича, простий (практично сільський) стиль викладення матеріалу, невеличкі змістовні параграфи, кольорові малюнки,та й в цілому сильний – зробили це видання одним з улюблених прочитаних на історичну тематику.7 понравилось
694
Olga_Bushuieva26 августа 2025Цікаво, хто у кого списував величезними шматками - дід Свирид (до речі, у якій країні зараз посол?) у Б. Акуніна чи навпаки? )
2 понравилось
28