Алхімік

Необычная сказка о том, как вселенная дарит человеку его сокровенные мечты и счастья мира. Но каким образом ? И что для этого нужно сделать ? 

Це одна з моїх улюблених книг. В ній описується пошук людиною власного я та свого шляху, а також виклики, з якими стикається герой на шляху до мрії. Стиль Алхіміка нагадує чимось твори Габрієль Гарсія Маркеса. Це можна помітити в тому, як містицизм переплітається з дійсністю і читачу не одразу зрозуміло, де реальність, а де творча вигадка.

Головний герой Алхіміка – пастух Сантьяго, який живе в невеличкому місті Андалузія. Декілька тижнів поспіль йому сниться один і той самий сон, що веде його до Єгипетських пірамід, де знаходиться його скарб Тому головний герой вирішує продати своїх овець і відправляється в далеку подорож, що сповнена новими випробуваннями та можливостями.

Книга містить багато життєвих фраз, що змушують читача задуматись. Ось, до прикладу, кілька моїх улюблених:

Треба вибирати між тим, до чого звик, і тим, до чого тягне.

Якщо ти можеш завжди залишатися в теперішньому часі, то ти чоловік щасливий.

Юнак позаздрив вільному вітрові, але й відчув, що сам може стати таким. Ніщо його не стримує, крім нього самого.

Найцікавіше, що ця книга є відображенням духовного світу Пауло Коельо, того шляху, який він пройшов. Коельйо вважає, що в кожної людини є свій шлях, в процесі проходження якого, вона піддається різним випробуванням для перевірки істинної волі дійти до кінця.

Спочатку людина стикається з думкою оточуючих, які переконують про неможливість досягнення цілі або ж нав’язують власні бажання. На думку автора, людина проходить також випробування любов’ю, що виявляється не тільки у відносинах між чоловіком та жінкою, але й з оточуючими, коли людина не йде за покликом серця, бо не хоче суперечити очікуванням рідних.

Після цього людину очікує випробування страхом невдачі, коли вже всі мости спалені та цілі виставлені, а страх залишитися з нічим не дозволяє досягнути бажаного. Та, як не дивно, страх досягнення мрії коли людина не йде за своєю мрією через страх розчаруватися від дійсності, яка може не відповідати мрії, що сформована в уяві.

Рекомендую вам, у якийсь із затишних вечорів зібратися і вирушити у захопливу подорож разом із Сантьяго на зустріч його мрії. І можливо в чомусь ви впізнаєте себе та свою історію, або навіть знайдете відповіді на важливі питання

Ще більше оглядів на книги українською https://t.me/ka1dzen

Очень и очень полезная для прочтения книга.В свое время заставила поменять полностью свою жизнь и заставить ценить то, что есть.Разумеется на некоторое время.Сильнейшая мотивация и эмоциональный подьем, вера в себя и свои силы, вот, что дали мне часы проведенные с романом.Книга богатая цитатами и фразами запоминающимися с первого раза и вспоминающимися в будущем в течение долгого времени.В какой то мере результат прочтения книги я связываю с событиями происходящими в вашей жизни на данный момент.Если вы на пороге каких то изменений в жизни или начинаете что-то с нового листа , эта книга должна стоять на первом месте чтобы помочь вам.
В момент прочтения я находился в другой стране. вдали от дома и от всего, что мне было дорого до этого.События, происходившие со мной заставляли думать, что я далек от того, чего я ждал от этой поездки.Надежды на счастье сочились сквозь пальцы словно песок, а тоска по дому начинала наполнять и без того усталый мозг.Книга побудила меня изменить привычки, ходить с улыбкой на лице и смотреть вперед с уверенностью.Возможно смысл этого немного преувеличен, но не стоит забывать, что в нашей жизни все имеет значение.Даже неожиданно ударившее в голову осознание того, что ты- это Сантьяго.Ты- на правильном пути.И ты знаешь этот Всеобщий язык.Понятие о счастье предстает перед тобой в упрощенном виде, наверное в том, в котором оно должно быть изначально без придуманных нами украшений.С тех пор я стал везде искать людей, говоряших на этом Всеобщем языке, потому что лишь в их компании мне становится весело.Желаю и Вам обрести подобные ощущения!
P.S. "Если бы ты всегда мог оставаться в настоящем, то был бы счастливейшим из смертных.Ты бы понял тогда , что пустыня не безжизненна, что на небе светят звезды...Жизнь стала бы вычным и нескончаемым праздником, ибо в ней не было бы ничего кроме настоящего момента"