Цитаты из книги แฮร์รี่ พอตเตอร์กับภาคีนกฟีนิกซ์

Дамблдор склонил голову к сидевшей рядом женщине, которая что-то говорила ему на ухо. Она выглядела, подумал Гарри, как чья-нибудь вечно незамужняя тетушка. Пухлая и приземистая, с короткими курчавыми мышино-каштановыми волосами, она повязала голову ужасающей ярко-розовой лентой под цвет пушистой вязаной кофточки, которую надела поверх мантии. Вот она чуть повернула голову, чтобы отпить из кубка, и Гарри, к своему ужасу, узнал это бледное жабье лицо и выпуклые, с кожистыми мешками глаза. — Это же Амбридж!

Молоді люди завжди свято переконані, що тільки вони у всьому мають рацію. Невже тобі ніколи не стріляло в голову, нещасний і пихатий жевжику, що директор Гоґвортсу міг мати досить підстав, щоб не втаємничувати тебе в усі найдрібніші деталі своїх планів? Ти ніколи не завдавав собі праці замислитися, чому дотримання Дамблдорових приписів, що здавалися тобі такими несправедливими, завжди вберігало тебе від неприємностей? Ні? Ні, бо як усі молодики, ти абсолютно впевнений, що тільки ти здатний відчувати й мислити, тільки ти можеш усвідомити небезпеку, тільки ти такий розумник, що розгадав плани Темного Лорда...