Препятствие как путь

Життя — це безперервний процес подолання перешкод — низки укріплень, через які треба прорватися.

Можна навчитися миритися зі смертю — останнім і всеосяжним фактом життя — і знайти полегшення в думці, що ця перепона затьмарює решту

Однак смерть цінна й за життя. У контексті смерті легше як розставляти пріоритети й принципи, так і проявляти милосердя та вдячність. Усе одразу стає на свої місця.

Щоденні нагадування про те, що одного дня нас не стане, змушують цінувати час, як великий дарунок.

Побиті часом і фатумом, але мають волю
Боротися, шукати й не складати зброю.

Моя формула людської величі — це amor fati, коли людина не хоче змінюватися ні в минулому, ні в майбутньому — ніколи. Це не просто терпіти неминуче, не приховувати його... а любити.
Фрідріх Ніцше

Забагато людей не мають плану «Б», бо відмовляються вірити в ненадійність плану «А».

Ми мусимо тренувати тіло й душу в сприятливі часи, щоб покластися на них у несприятливі.

Ми загартовуємо духовну силу фізичними вправами, а фізична сила досягається вправами духовними («mens sana in corpore sano» — у здоровому тілі здоровий дух).

Уроки волі даються складніше, але в результаті стають головною зброєю в перетворенні скрути на перевагу. За будь-яких умов ми мусимо:
• завжди готуватися морально до скрутних часів;
• завжди визнавати те, що не можемо змінити;
• завжди контролювати очікування;
• завжди наполягати;
• завжди дякувати долі й тому, що вона дарує;
• завжди захищати свій внутрішній світ;
• завжди коритися обставинам, вищим від нас;
• завжди пам’ятати про смерть.
І, ясна річ, бути готовими почати все з нуля.