Harrius Potter et Camera Secretorum

Я б не продав і половини своїх книжок, якби люди не думали, що те все зробив саме я. Ніхто не читатиме про якогось там старого бридкого чаклуна з Вірменії, навіть якби він і справді врятував село від перевертнів.

Книжкам не завжди можна вірити.

– Просто щоб познущатися над маґлами, – зітхнув містер Візлі. – Продають їм ключ, який стає таким крихітним, що його в потрібний момент годі знайти. Звичайно, потім дуже важко натрапити на винуватця, бо маґл ніколи не зізнається, що його ключ постійно зменшується, а тільки наполягатиме, що просто загубив його. Та Бог з ними, вони просто зі шкури пнуться, щоб не помічати магії, навіть якщо це робиться у них під носом. Та чого тільки не зачаровують наші люди, ви навіть не повірите!

Хоча всі троє синів місіс Візлі були вищі за неї, вони аж зіщулилися, коли мама стала кричати.

– Багато чарівників вважають, що це даремна трата часу, – сказав Фред. – Але ми думаємо, що деякі маґлівські трюки варто знати, хоч вони трохи й заповільні.

Myrtle goggled at them.
“You’re alive,” she said blankly to Harry.
“There’s no need to sound so disappointed,” he said grimly, wiping flecks of blood and slime off his glasses.

Losing his head, Harry tried to make a run for it, but the dwarf seized him around the knees and brought him crashing to the floor.

“Right,” he said, sitting on Harry’s ankles.

“Here is your singing valentine:

His eyes are as green as a fresh pickled toad,
His hair is as dark as a blackboard,
I wish he was mine,
he’s really divine,
The hero who conquered the Dark Lord

Harry would have given all the gold in Gringotts to evaporate on the spot.

был чудесный солнечный день. он прогулялся по лужайке, сел на скамейку и грустно запел: "с днём рожденья тебя, с днём рожденья тебя..."

и ни открыток, ни подарков, а вечером просто хоть совсем умри.

— Моли Бога, чтобы Колин и Джинни не познакомились, а то, глядишь, создадут клуб фанатов Гарри Поттера.