Daisy Jones & The Six

There's this peace that comes with knowing you have a person in the world who would do anything for you, that you would do anything for.

"Men often thinks they deserve a sticker for treating women like people."

Что-то мне подсказывает, что мужчины ничем таким не заморачиваются. Когда они стоят вот так, угрожая женщине, то сильно сомневаюсь, что они припоминают каждый свой неверный шаг, который превратил их в подобных негодяев. Хотя и стоило бы. 

Я никогда бы ничего подобного не придумал. Не этого ли мы всегда ожидаем от искусства? Стоит кому-то впечатляюще описать свои чувства — и ты сразу же воспринимаешь услышанное как нечто, живущее внутри тебя. Как будто берут кусочек твоей души и тебе же самому показывают. Будто демонстрируют тебе частицу тебя самого. 

Вот я сейчас скажу тебе, когда для рок-музыканта самая приятная, самая излюбленная пора. Все думают — когда ты уже на самом верху. Ан нет! Вовсе не так. Это когда ты живешь под напряжением и весь кипишь ожиданиями. Классно, когда все видят, что ты куда-то целеустремленно мчишься, что у тебя немерено потенциала и масса перспектив. Потенциал и перспектива — это вообще офигенный драйв! 

«Самое главное, что ты можешь сделать для своих песен — это исполнять их самой». 

Курила я тогда впервые в жизни и старательно делала вид, будто все время этим балуюсь. Я, конечно, сдержала кашель — а чего ты хочешь, я же заигрывала с этим парнем как могла!

Мне хотелось казаться своей среди шумных фанаток, что толпились на тротуаре, держа в руках косяки и фляжки, и все такое прочее.

Жизнь вообще строится на том, кто держит тебя за руку, и, наверное, на том, чью руку ты берёшься держать сам.

Історія — це твої конкретні вчинки. Це те, що ти зробив, а не те, що ледь не зробив, чи те, що ладен був зробити.

Але кохання — це не лише відчувати метеликів животі, постійно веселитися, сміятися й сексом займатися. Кохання — це прощати, терпіти й вірити. A часом i страждати. Ось чому так небезпечно закохатися в не ту людину. Закохатися в людину, яка цього не варта. Будувати стосунки треба з людиною, яка заслуговує твоєї пожертви.

Іноді людям важливо, щоб їх вислухали. А от чути їх чи ні — то вже наш вибір.

Коли стається якась трагедія, ти думаєш, що це кінець світу. Мовляв, усе, світ зупинився. Але це не так. Планета крутиться далі. Й ніщо її не зупинить.

Мабуть із моїх розповідей складається враження, що довіряти – дуже легко. Мовляв, довіряй чоловіку-дружині, довіряй дітям, довіряй усім небайдужим тобі людям і так далі – це ж так просто. Насправді ні. Це тяжка щоденна праця, якій я присвятила вже життя.
А без довіри ти, вважай, нічого й не маєш. Усе інше просто не має сенсу. Ось чому я обирала довіру. Знову, й знову, й знову. Довіряти. Навіть коли це вилазило меня боком. Я обирала довіру й робитиму так до кінця своїх днів.

... творчість не зобов'язана бути дзеркалом істини.

Дуже легко бути впевненим у собі, коли тобі все ідеально вдається. Але справжня впевненість – це лажати й не соромитися цього.

Коли маєш усе, а потім інша людина отримує крихту, тобі здається, ніби вона в тебе щось відбирає.

Обранці не знають, що вони обранці. Проте вважають, що всі зобов'язані стелити перед ними гаптовані золотом килими.

Якщо хочеш, щоб на тебе зважали – скажи про це словами через рот.