Цитаты из книги Нормальные люди

He tells her that she’s beautiful. She has never heard that before, though she has sometimes privately suspected it of herself, but it feels different to hear it from another person.

Он вообще не может представить себя юристом – в галстуке и все такое, вдруг еще придется кого-то судить за преступления. А подал он туда документы потому, что больше ничего не придумал.

She was in his power, he had chosen to redeem her, she was redeemed.

No one can be independent of other people completely, so why not give up the attempt, she thought, go running in the other direction, depend on people for everything, allow them to depend on you, why not.

She has never believed herself fit to be loved by any person.

В кошельке у нее одна мелочь, но в ящике тумбочки у кровати лежит триста евро наличными. Она заходит в спальню, не включая там света, и слышит сквозь стену голоса друзей. Деньги на месте, шесть полтинников. Она берет три, неспешно перекладывает в кошелек. А потом садится на край кровати — ей не хочется сразу идти назад.

Жорсткасць раніць не толькі ахвяру, але і крыўдзіцеля - яго, магчыма, нават больш глыбока і незваротна. Калі цябе цкуюць, ты нічога асаблівага пра сябе не дазнаешся, а вось цкуючы іншага, дазнаешся пра сябе нешта, што ніколі не забудзеш.

Дивовижно, які рішення ми часом приймаємо тому, що нам хтось подобається, каже він, і вони змінюють усе наше життя.

Він нагадував продукт з морозилки, який занадто швидко розморозився і відтанув ззовні, а всередині все ще містив міцний лід.

Невже світ настільки зле місце, що любов неможливо відрізнити від найпримітивніших форм насильства?

У нас у Швеції є приказка. Не існує поганої погоди, лише поганий одяг.

Так багато речей потайки відбувається між двома людьми.

Такий маленький приватний жарт, - дозволивши собі захопитися кимось, хто ніколи не ввійде до її світу.

Певні люди нагорі, деякі борються посередині, а решта змушена тіснитися внизу.

Це обличчя - наче технічний пристрій, а її два ока - блимкотливі курсори. Або наче подоба місяця, відображеного в чомусь хиткому та кривому. Воно виражає все й одразу, тобто, по суті, не виражає нічого.

Бути з нею наодинці - наче відчинити двері, що ведуть від звичного життя. І зачинити їх позаду себе.

Деньги - это та субстанция, которая придаёт миру реальность 

Если над тобой издеваются, ты вряд ли узнаешь о себе что-то уж очень важное, а вот издеваясь над другими, узнаёшь о себе такое, что потом не забудешь.

Всё равно в нём есть нечто, чего нет в ней, он живёт внутренней жизнью, в которую не выпускает никого другого.