
Десь в паралельному всесвіті
Суспільство поділене на білих (нулі) та чорних (хрести). Білі були в рабстві, а зараз прислуговують чорношкірим, не мають прав та суспільного захисту.
Історія про двох закоханих з різних прошарків, які дружили з самого дитинства, але з віком і не дивлячись на різницю в статусі сімей, вони стають набагато близькими. Кожному з них доводиться зіткнутися з ненавистю та булінгом, місцями насиллям тільки через колір шкіри чи добре відношення до людей, які відрізняються від них.
Можна було б порівняти з п'єсою "Ромео і Джульєтта", з расизмом замість ворогів, але є багато питань до вчинків головних героїв. Особливо, ближче до фіналу, все стає ще більш дивним.
Враховуючи все вищесказане, я була впевнена, що я буду розчарована. Та я більше здивована. Бо фінал мене вразив своєю жорстокістю і біллю. Хоча б заради цього варто познайомитися з трагічною історією Сеффі та Каллума, - двух світів, які зіткнулися, але не змогли з'єднатися.






