Тирамісу з полуницями

Не забувайте, люди, як і речі, часто видаються іншими, ніж є насправді. Треба добре подивитися, поспостерігати, зауважити. У цьому і є суть емпатії. Ми часто думаємо про когось так чи інакше, бо нам так зручно. А як воно насправді- не помічаємо.

Немає лихих людей, іноді вони лише... блукають.

Те, що ми відчуваємо — адже воно тільки в нас. Поза нами це не існує. Отже, те, що між нами щось не так, означає, що всередині нас щось помирає.

Жалоба за втраченим коханням нагадує жалобу після смерті близької людини

Емпатія, відчуття іншої людини- це вміння ,яке ми втрачаємо у цьому світі, сповненому вдаваних контактів.

Усі щасливі родини однакові, а кожна нещасна- нещасна по-своєму.

Люди повинні себе контролювати, а якщо не можуть, то вони нічого не варті.

Ніхто не є самотнім островом

- Майже вгадала. Якраз на святвечір.
- Фак! То ти Ісус!

Ми так мало знаємо про людей, що нас оточують, так легко роздаємо оцінки, чіпляємо ярлики...

—Але ж це й прекрасно, правда? Те, що ми такі різні...

Усі барви в цій картині бездоганно доповнювали одна одну: золотавий колір стегон і живота, темніша западина пупка, засмага плечей і каштановий відтінок волосся, яке при світлі лампи здавалося рудуватим, немов там заплуталася сама осінь, немов усі заходи сонця оселилися там назавжди.

Лінка завжди думала, що найважливіше — це душа. Бо саме цим людина відрізняється від тварин — умінням абстрагуватися від тілесності. Бо навіть кохання — це, передусім, те, що відбувається всередині нас.

Минулого року на кладовищі Лінка замислювалася, чи в цьому натовпі, виставці свічок та вінків, узагалі залишається місце для пам'яті про покійних