Ваша оценкаЦитаты
naatalia27 ноября 2022 г.Читать далее- Небо сегодня синее, Макс, и на нем большое длинное облако, оно растянуто как верёвка. А на конце у него - солнце, как жёлтая дырка...
В ту минуту Макс понял, что лишь ребенок мог дать ему такой отчёт о погоде. Краской на стене он нарисовал длинную верёвку с другими узлами и сочным жёлтым солнцем на конце - таким, будто в него можно было нырнуть. На веревочном облаке он нарисовал две фигуры - худенькую девочку и чахлого еврея: они шли, балансируя руками, к этому капающему солнцу. Под картинкой он написал такую фразу.
СЛОВА МАКСА ВАНДЕНБУРГА,
НАПИСАННЫЕ НА СТЕНЕ
Был понедельник, и они шли к солнцу по канату.229
marko_tb31 октября 2022 г.НАБЛЮДЕНИЕ Пара кондукторов. Пара могильщиков. Когда доходило до дела, один отдавал приказы. Другой делал, что ему говорили. И вот в чем вопрос: что, если другой - гораздо больше, чем один?217
yosirotenko18 сентября 2022 г.Член Партии должен быть счастлив внести свой вклад в ратный подвиг страны, а если он не счастлив, то, разумеется, будут последствия.
222
KatrinBelous4 сентября 2022 г."Надворі завивали сирени, і люди вискакували з будинків, спотикалися, бігли до сховку. Ніч спостерігала. Деякі люди кидали погляди на неї, намагаючись розгледіти бляшані літаки, що плили по небу.
Небесну вулицю заповнила процесія заплутаних людей, які не відпускали найціннішого. Хтось тримав дитину. Хтось ніс купку фотоальбомів чи дерев’яну шкатулку. Лізель прихопила свої книжки, вона притисла їх руками до ребер."
231- KatrinBelous4 сентября 2022 г.Читать далее
"Колись діти тут грали у «класики» — на вулиці, схожій на засмальцьовану олією сторінку. Коли я прибув, іще була луна. Кроки стукотіли по дорозі. Дзвінкими голосами сміялись діти, а усмішки — солоні, та вони швидко танули.
А тоді — бомби.
Цього разу було вже запізно.
Сирени. Зозуля репетує по радіо. Та вже занадто пізно.
За лічені хвилини виросли, нагромадилися насипи з бетону і землі. Вулиці перетворилися на розірвані вени. Кров лилася, доки земля не ввібрала її, а тіла в’язнули в ній, як колоди після повені.
Приклеєні до землі. Всі до одного. Сила-силенна душ.
Це була доля?
А може, погана вдача?
Невже саме це приклеїло їх до землі?
Ні, аж ніяк.
Будьмо справедливими.
Напевне, винними у цьому були бомби, скинуті людьми, що ховалися десь у хмарах."234 - PrysyazhnaOlga8 июня 2022 г.
" Я не ношу серп чи косу. Чорний балахон з каптуром я надягаю лише тоді, коли хододно. І моє обличчя не має тих черепоподібних рис, які вам так подобається на мене чіпляти. Хочете знати, який мій справжній вигляд? Я вам підкажу. Пошукайте собі дзеркало, а я тим часом продовжу".
213 
MariyaAndreyushkina20 мая 2022 г.Жизнь изменилась самым диким образом, но им непременно нужно было вести себя так, будто ровно ничего не произошло. Представьте себе, каково улыбаться, получив пощёчину. Теперь представьте, каково это двадцать четыре часа в сутки. Вот это и было оно - прятать еврея.225
