Цитаты из книги Pozłacana rybka

Раніше їй лише здавалося, що вона страждає. А тепер вона зрозуміла, що коли страждаєш насправді, язик німіє, перетворюється на всохлу гілку. Думки вигоряють, як осіннє вогнище. І немає нікого, хто міг би якимсь словом розігнати пустку, яка шириться серед таких непотрібних мрій.

За щастя, зазвичай, доводиться платити, але без цього взагалі не варто жити.

Бувають такі моменти, коли власне щастя аж проситься, щоб комусь у ньому звіритися.

Перше кохання - як червиве яблуко. Згори таке гарне, а хробачка всередині не видко...

Перше кохання - як червиве яблуко. З гори таке гарне, а хробачка в середині не видко...

Не може бути нікого і нічого вільнішого, ніж повітряний змій. Якщо його не ув'язнювати на мотузку любові. Відпустити у великий політ до невідомих просторів...

Коли любимо, ніщо не є легким.

Кожному треба дати можливість піти.

Відвертість може бути болісною, але знаю, що без неї життя скидається на вигадану казку.

Батьки поводилися цивілізовано, а я помилково сприймала це за кохання.

Іноді розлучення краще, ніж безнадійні скандали.

У лікарні навіть здоровий хворіє, бо там треба хворіти.

Іноді ніхто не винен, а всі страждають.

Дитячі почуття важливіші за вигадані дорослими принципи.

Бувають такі моменти, коли власне щастя аж проситься, щоб комусь у ньому звіритись.

Найважче погодитися з тим, що винними виявляються наші близькі.

Як можна щось урятувати, якщо від цього втікати?

Мабуть, так уже повелося, що дорослі люблять ускладнювати всім життя, і треба бути дорослим, аби все це збагнути.