Цитаты из книги Розділені долею

Не обязательно убивать людей, чтобы нанести эффектное поражение...

– Что, если власть – проклятие?

Удача, – начала Сифа, – всего лишь иллюзия, заставляющая людей поверить в то, что они могут повлиять на свою судьбу. 

Для нас пустота означает возможности и свободу.

Судьба- клетка, - продолжил он. - Высвободившись из этой клетки, ты можешь выбирать - идти куда хочешь и делать что хочешь. В некотором смысле ты наконец можешь познать себя.

Смерть – не единственное наказание для человека. Ведь можно подарить ему ночные кошмары.

Возможно, для кого-то это прозвучало бы любезно. Или по крайней мере реалистично. Человек не может избежать судьбы. В этом был здравый смысл. Судьба – пункт, в котором сходятся все возможные дороги жизни. И если оракулы говорят «все» – они именно это и имеют в виду. Так было ли это в самом деле плохо? Повиноваться не очень счастливой судьбе, как у Акоса? Возможно, и нет. Так мог бы сказать другой.

Порой я забываю, сколь прекрасен мой родной край.

«Всю свою жизнь я любила эту планету с большим самозабвением, чем семью, друзей и даже саму себя, – ответила мне тогда Исэй. – Сезонами ты ходила по ее коже, в то время как я исследовала внутренности. Не смей говорить мне, что я не знаю ее».

Вона його єдина — а доля казала, що вона буде його останньою.

Везіння — це лише поняття, щоб люди вірили, що вони контролюють якийсь аспект своєї долі.

Ті, хто шукає болю, щоразу його знаходять.

Люди можуть нагадувати леза, якщо, звісно, навчишся ними користуватись, але саме ти маєш залишатися своєю найкращою зброєю.

Навіть найменші зміни можуть стати дивами для тих, хто перебуває в постійному стані болю.

— Чому ти вирішив, що життя робитиме тобі поблажки? — насупилася вона. — Нам не обіцяють спокою, затишку і справедливості. Лише біль і смерть.

Визнати правду про моє походження означало, що воно має наді мною владу.

— Не всі з нас можуть просто перечекати на Оґрі. Деякі мають забруднити руки, — відповів Акос.

— Але ті, хто може залишатися в безпеці, мають там і залишатися, — мовила Ара.

Ненависть бездумна, але не у свідомості тих, хто ненавидить.

Коли не знаєш когось усе його життя, то можна отримати особливий тип зору.

Не хочу бути подарунком, який дістається тому, хто вже програв. Не хочу бути щасливою неминучістю. Я хочу бути обраною. Я маю бути бажаною.