Монстр

Молоток врезался в дверь ванной, сразу же выбив огромный кусок. В образовавшуюся щель на Уэнди уставилась половина сумасшедшего, искаженного гневом лица. Рот, щеку, горло покрывали пятна крови, а единственный глаз был крошечным, блестящим, свиным.

(...от вашего отца. Повторяю, сейчас будет передано невероятной важности сообщение от вашего отца. Пожалуйста, оставайтесь на нашей частоте или немедленно настройтесь на волну передачи «Счастливчик Джек». Повторяю, немедленно настройте свои приемники на волну «Счастливый час. Пиво по сниженным ценам только у нас». Повторяю...)

— Вот, сразу видно, что ты из образованных. Говоришь, как пишешь. Я таких ребят сильно уважаю, если только они не голубые. А в колледжах пидоров пруд пруди. Знаешь, кто подбил студентов бунтовать несколько лет назад? Они самые. Гоммосексуалы. Их вконец достали, вот они и взбесились. Пожелали, видите ли, выйти из тени — так это у них называлось.

Він провалився як учитель, як письменник і як батько. Він навіть як п'яниця провалився. Але хіба можна утнути в добрій провальній кар'єрі щось краще, ніж підірвати будівлю, яку тебе найняли доглядати.

Научиться готовить самых вкусных в той райской сторонке креветок по-креольски?
Так я и знал. Холодным вечером нет ничего лучше парочки добрых кусков баранинки, да еще с мятным желе. Мятное желе тут тоже имеется.

Вони разом дивилися, як з рук у них спливає можливість вибору.

Йому завжди здавалося трохи збоченням мучити старі звичайні кущі підстриганням їх під те, чим вони не є. Уздовж одного шосе у Вермонті на високому схилі, який було добре видно з дороги, кущі вистригли під рекламний напис, що нахвалював якийсь сорт морозива. Змушувати природу просувати морозиво - в цьому було щось неправильне. Гротескне.

Ми завжди будемо друзями, а той собачий нашийник, що я його на тебе надягнув, ми завжди ігноруватимемо за нашою обопільною згодою, а я про тебе добре і милосердно піклуватимуся. Усе, чого я натомість прошу - це твою душу. Всього лиш дрібничка. Ми навіть можемо ігнорувати той факт, що ти її віддав, так само, як ігноруємо той собачий нашийник.

- А чи не краще тобі спершу дізнатися про умови, перед тим як їх приймати?

• Ні. Ти пропонуєш угоду, я з нею погоджуюся. Є Денні й Венді, про яких я мушу думати. Якщо тобі потрібні мої яйця, я надішлю їх авіапоштою.

Джек заплющив очі, намагаючись уявити, як він про це скаже Венді. Вгадай-но, що трапилося, бейбі. Я знову втратив роботу. Цього разу мені довелося подолати аж дві тисячі миль телефонного кабелю компанії "Белл", щоби знайти, кому дати ляща, але я впорався.

- Торренсе? Що там за неприємності?

• Ніяких неприємностей, - відгукнувся Джек. - Котел у порядку, і я досі навіть не зібрався замордувати свою дружину. Прибережу цю справу на після свят, коли стане зовсім нудно.

Подеколи вона бувала такою тупою сукою...

Температура душі Денні різко впала до десяти нижче нуля.

Тато казав, що містер Уллман мусив би замінити ці старомодні рукави разом зі старомодним котлом, але містер Уллман, мабуть, не робитиме ні того, ні іншого, бо він ДЕШЕВЕ ЧМО.

- Таке лайно мені добре відоме, - дружньо промовив доктор Едмондс. - Я й сам не раз у ньому плавав, без весла до того ж.

Гиготіння Денні віддалилося,а потім обірвалося, рішуче пристукнуте дверима ванної кімнати.

Уже сам процес його писання подавав їй надзвичайну надію, і не тому, що вона очікувала чогось неймовірного від цієї п'єси, а тому, що таким чином її чоловік начебто поволі причиняв гігантські двері кімнати, повної монстрів.

- Ото і все, на що я тобі потрібен, - схлипнув Джек, ляскаючи себе долонею по лобі. - Просто тягловий кінь, звичайна худоба польова. Тягни сюди, тягни туди, тягни будь-куди.

• Просто затягніть молоко до кухні, містере.
• Це вже занадто, - скрикнув він і повалився на землю, а Денні стояв над ним і хихотів.

Вони потребували товариства одне одного, як два відщепенці, що все ще залишаються достатньо соціальними, аби воліти топитися не поодинці, а разом. Лише їхнє море містило не сіль, а спирт, от і все.