Найдужчим почувавсь я того дня, коли мене визнали одним з найкращих стрільців у мішені на віддалі п'ятдесят метрів - це було у війську, і стріляв я з ФАМАСа. Пам'ятаю, як я зайняв позицію, затамував подих, притулив приклад до плеча, а окуляри до прицілу... І став безжальним кривавим убивцею. А тепер уявіть собі не одного такого чоловіка, як я, що уявив себе стрільцем, тисячу, десять тисяч, два мільйони суперменів, і кожен натискає на спусковий гачок. І тоді ви збагнете, яка це втіха - війна. Однострій теж міняє людину.