Я сумував за тобою щогодини.І знаєш, що було найгіршим?.. Я ловив себе на тому, що ходжу і шукаю тебе без жодної причини, просто за звичкою, бо побачив щось, про що хотів розповісти тобі, чи просто хотів почути тій голос. А тоді раптом розумів, що тебе там немає, і щоразу, КОЖНІСІНЬКОГО разу, здавалося, наче хтось вибив із мене дух. Я ризикував заради тебе життям. Заради тебе я пройшов цілу Равку,і робив би це знову, знову і знову, аби лише бути поруч із тобою, помирати з тобою від голоду, замерзати з тобою і щодня слухати твої скарги на твердий сир. Тож не кажи мені, наче ми не належимо одне одному..