Цитаты из книги Когда ты рядом

Не осуждайте людей, которые вас не понимают.

Жінки мріють про щось неземне, про гарне і вічне, а чоловіки - прагматики, думають про матеріальне.

Иногда чужому человеку довериться легче, чем близким

— Кто владеет информацией, тот правит миром, — сделала умное лицо Светка. — Так сказал какой-то понимающий человек. — Если кого-то цитируешь, запоминай автора, — посоветовала Даша, — иначе когда-нибудь попадешь в дурацкое положение. — Я? Никогда! Я выкручусь, — засмеялась Светка. — Если не вспомню фамилию автора, сама ее придумаю.

Здоровые и счастливые люди не задумываются о цене жизни, думая, что она длинная, что все успеется, что ее можно распылять налево и направо, проводя бесцельно и бесполезно драгоценное время. Но она короткая и быстротечная и надо ценить каждый прожитый день, надо спешить жить!

Вікнами до сходу ставте, люди, хату, Щоб ранкове сонце першими стрічати... ... Щоб пізно лягати та рано вставати, Щоб добро, як сонце, іншим дарувати. ... Кажуть старі люди мудре щире слово: "Коли сонце в хату - проживеш чудово!"

Нельзя впускать в свое сердце зло - оно источит тебя изнутри, как червь. Чем больше мы отдаем, тем больше имеем - таков закон жизни. Не надо думать о том, сколько нам осталось, надо радоваться и ценить то, что есть сегодня. А это большой талант, и он дан не каждому...

Одиночество- это страшно. Это чувство нельзя передать словами. Оно похоже на бездонный океан. Или на космическое пространство, когда мчишься и знаешь, что впереди все такая же бесконечность.

Так уж мы устроены. Боимся СПИДа, как какой-то проказы, но преспокойно можем ухаживать за больным гепатитом, съесть немытое яблоко, купленное на рынке, выпить некипяченое молоко, забыть о мыле после пользования общественным туалетом и о существовании презервативов при сексе с незнакомцем. И каждому кажется, что страшные болезни не для него, они обязательно обойдут его стороной, а потом, когда приходит горе, у всех возникает один и тот же вопрос: «Почему именно я?»

Питаю у неба:

• Забути треба...

• Забудь скоріше...

• Знаю, що важко...

• Забудь, не думай...

• Ще будеш щаслива...

Любиш чи не любиш, То мені байдуже! Ввік ті вірна буду, Мій сердечний друже!

Ввік ті вірна буду, Бо раз полюбила, - Бо любов для мене - То життя і сила.

Руськая дівчина Раз лише кохає - Чи любов відплатиш, Вона й не спитає.

Чи буде відплата, Чи ю зрада стрітить, Їй душа багата Ярче, краше світить.

Любиш чи не любиш, Се мені байдуже! Вік любить тя буду, Мій сердечний друже!

У кожного твору є свій читач, якому адресована ця книжка.

У коханні, як на війні, всі засоби годяться.

- Люди,які здорові й щасливі не замислюються про ціну життя ,думаючи,що життя довге,що все встигнуть і можна його розпорошувати наліво і направо ,гайнуючи безцільно і марно дорогоцінний час!

• Явідчула на собі зраду близьких і дорогих мені колись людей,нерозуміння своїх колег,але не стала від цього менше любити людей,не перестала їм вірити!

- Не забувайте нас, - попросила мати, - телефонуйте частіше. Телефони в руках носите і спитн з ними, а про нас згадуєте раз на тиждень.

...Я змалку маю сильну вдачу - Співаю, як на серці сум. За тим, що втрачено, не плачу І не беру когось на глум...

Ти знов мені наснишся, як і вчора, - В хустині красній милі нагідки, У посмішці любов і непокора, І трепет губ, коханих навіки.

Та я вже буду десь далеко, дальше, Як мрій твоїх незбагнена краса. Гримучий поїзд, поле перегнавши, Наздожене вечірні небеса. ... А в полі, полі позолоть прозора, Шипшина квітне, яряться гудки. Ти, може, тут проходила учора? У посмішці любов і непокора, В хустині красній милі нагідки...

Цілував черешню Вітер легкокрилий, Цілував-голубив, Кучерявий, милий. Заплітав їй косу, Обіймав чудову, А лишив на спомин Про любов розмову. А лишив на спомин Пелюстки оббиті - не одна черешня У широкім світі! Хилиться красуня Журно, сумовито... Нащо їй так рано Пелюстки оббито?

Не треба будувати майбутнє на руїнах минулого... Минуле треба перекреслити і почати нове життя.