Чаща

...правда нічого не значить, якщо нею ні з ким поділитися; правду можна кричати в порожнечу вічно й витратити на це все життя, якщо хтось не прийде та не послухає.

— Я знаю, що вона була тобі дорога, - сказав він через плече. - Але в поданні марної надії немає нічого доброго.

– Що я робитиму тут одна? – запитала я. – Я не можу… піти з вами? Коли ви повернетеся?
– За тиждень, за місяць або й ніколи, якщо заґавлюся, особливо серйозно наламаю дров і мене розірве навпіл химера, – відрізав він, – тобто відповідь така: ні, не можеш. А робити тобі не треба зовсім нічого, наскільки це можливо.

У тебя непревзойденный дар ко всяческим напастям.

Истина не имеет смысла, если ею не с кем поделиться. Если никто не появится и не выслушает, можно до скончания веков вопить об истине в пустоту, потратив на это всю жизнь.

Чаща не спускает с нас глаз.
Чаща здесь.

[...] правда нічого не значить, якщо нею на з ким поділитися; правду можна кричати в порожнечу вічно й витратити на це все життя, якщо хтось не прийде та не послухає.

Якщо не бажаєш чоловікові смерті, не бий його кілька разів по голові [...].

Я открыла книгу - и почувствовала себя ещё глупее:я ничегошеньки не понимала. И не то чтобы я не знала этих слов и значений; я понимала каждое слово, что я прочла на первых трех страницах; и тут я оторвалась от книги и задумалась: а про что все это было? Ответить на свой вопрос я не смогла: я понятия не имела, о чем только что читала.

Яга умерла и была погребена пять сотен лет назад, но это не помешало ей объявиться в Росии каких-то сорок лет тому назад, на крестинах новорожденного принца. Она превратила в жаб шестерых стражников, которые попытались остановить ее, усыпила двух магов, а затем подошла к младенцу и, хмурясь, поглядела на него сверху вниз. Потом выпрямилась, раздраженно бросила: "Что-то я из времени выпала", - и исчезла в огромном облаке дыма.