Цитаты из книги Знак

Ти станеш у пригоді, але не будеш необхідністю.

Для мене жаль — це неповага, загорнута в доброту.

Для нього я була лише клинком.

— Я не чекаю твого розуміння.

Різек ненавидить дивитися на прояви болю: не тому, що жаліє постраждалого, а тому, що не любить нагадувань про саме існування болю, оскільки сам є вразливим до нього, як і всі інші.

— Ну, ми понад усе шануємо оновлення, - пояснила вона. — I серед непотребу знаходимо речі, які можна знову перетворити на нові. Бо не потрібно марнувати дійсно вартісних речей.

— Чому вони повторюють ї ім'я? — спотикаючись, запитала брата я.
— Бо люблять їі, — сказав Різ. — Так само як і ми.
— Але вони їі не знають.
— Правда. Але вони вірять у протилежне, а інколи цього достатньо.

Що краще ти себе знаєш, то менше здивує власний дар.

Люди, которых страшит наша мощь, жаждут нас раздавить.

Жалость - презрение в обёртке доброты. Ее требовалось пресечь сразу, иначе потом общение сделается невозможным.

Судьба - это то, что повторяется с неким человеком в каждом из возможных вариантов его будущего, хотя подобное случается крайне редко.

Никто не знает, что правильно в жизни, а что - нет, - ответила она. - Мы лишь делаем то, что в наших силах.

Я — шотет. Я — острее осколка стекла и хрупок, как он. Моя ложь прочна, как скала, а правда — лишь сон. Мне все на свете открыто, но очи зашиты...

Ничто и никогда не следует расточать попусту.

The truth can be suppressed,but it can never be erased.

The pain I chose,instead of the pain that had chosen me.

“So,throw honor out the window” “Honor”I said with a snort.”Honor has no place in survival.”