Марко проклятий

Олекса Стороженко

Рейтинг LiveLib

4,1

28 оценок

5
39%
4
50%
3
11%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 28Хотят прочитать 14

Рецензии

GraceMime8 августа 2016 г.
Про невсипущу нечисту совість
З дитинства страшенно люблю Гоголівську екранізацію "Пропала грамота" з неперевершеним Іваном Миколайчуком в головній ролі. По сюжету ці дві історії не перегукуються, але по атмосфері - навіть дуже. Принаймні, Марко проклятий в моїй уяві виглядав як герой Миколайчука. Олекса Стороженко, опираючись на усну народну творчість та українські фольклорні традиції, змалював образ неприкаянного козака, якого прокляли батьки за вчинені страшні гріхи, чим прирекли на вічні поневірянні по світу - гріхи треба "відробити" хорошими справами, керуючись виключно щирим бажанням робити добро. А наробив Марко зла, паскудства і жорстоких вчинків на кілька життів уперед, і таких препоганих, що навіть чорти його боялися.
Думаю, все найгірше, що могли уявити люди тієї епохи, вони "приписали" герою легенд і переказів - вбивства чужих і рідних (включаючи невинних немовлят), інцест й немовірні ревнощі, непомірну злість і жорстокість. Це було попередження й застереження нащадкам.
Книга цікава й колоритна. Такі речі треба знати, якщо вважаєш себе поціновувачем національного нематеріального спадку, хоча читається важкувато через своєрідний стиль й велику кількість незнайомих слів.
Читать далее
15
304

Все рецензии

Цитаты

MelaniyaPototskaya10 апреля 2024 г.
"спалиш меня пекелним коханням..."
3
49
KaterinaIvanova61023 июня 2023 г.
Чужим словом і чужими грішми не ублагаєш Господа; ті молитви і скарби в нас самих; шукай їх у твоїм серці у твоїй душі; коли ж там нема, то вже ні в кого їх не позичиш...
2
99
likasladkovskaya16 ноября 2015 г.
Що таке на світі щастя? — спитав би я у дуже письменних. Частенько чуєш, люди кажуть: отой щасливий. Глянеш на того щасливого, а він тобі показує на другого, а сам жалується на свою недолю. Зовуть щасливими і тих, що увесь свій вік нічого не дбають, як мій Павлусь. Бог їм усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба. Зовуть і скупого щасливим, бо у його багацько грошей; а він, неборак, увесь свій вік стереже тих грошей, як рябко на ланцюгу, ніякої користі з них не має — і голодний, і холодний, ще гірш од якого-небудь бідолахи. Ні, панове, по-моєму, той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав,— той, кого Господь благословив на добрі діла, що розкинулись вони по світу, як розрослась пшениця на добре виораній ниві.. Нагодує вона і пахаря, і його сусідів, попаде од неї скибка і старцеві в торбу. Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть, бо у такого і душа буде не голодна. Оце ж так загвоздив вам з-письменська, щоб самі одгадали, чи мій Павлусь справді щасливий, чи, може, таким тільки прозвали його зависливі люди. Гледіть же, щоб не було по приказці: «Хвалить шинкар п'яницю, а дочки своєї за його не віддасть!» Завидуєте щастю мого Павлуся, а ніхто б не схотів бути Павлусем.
Читать далее
1
5,3K