Пор’ядна львівська пані

Досить цікава коротка іронічна, навіть дещо гінерболізована, розповідь про ситуаціі, що на жаль, трапляються в житті (інакше про них не писали б, правда?), й гарний спосіб із них вийти.
Отже, в творі мова йде про жінку, що мучиться частими головними болями, а лікар, до якого вона звертається на консультацію, рекомендує отримувати задоволення від кохання, тобто гідного коханця завести. Історія написана гарною легкою мовою, наповнена дотепними жартами, побутовими справами і, звичайно, купою пікантних сцен. Але секс подається не як щось ганебне, гідне осуду, а як вияв щирого кохання, що доповнюється феєричними фізичними відчуттями, хоча починається як звичайний потяг із елементами цікавості.
Якщо опустити еротичні моменти, то напрошується висновок - важливо в житті знайти "свою" людину в емоційному і фізичному плані, тоді розкриється весь потенціал творчий, розцвіте в повній мірі чуттєвість жінки і мужність чоловіка, в душі укріпиться розуміння повноти життя. А свою половинку зустріти повинен кожен, бо кожен заслуговує на всеосяжне щастя.
А ще, особливо після попередньо прочитаноі книги, було приємно відзначити, що украінські автори про любов і секс вміють писати гарно, чисто, з почуттям.

А мені сподобалося! Весело, з іронією авторка пройшлася по сімейному побуту, що вбиває почуття та самооцінку. Головна героїня - львів'янка Пенелопа, яка в свої 30-з-гачком років вже поховала себе під купою із чоловіка (зірки-бандуриста містечкового розливу), двох дітей, домогосподарством і роботою у пильному архіві міста. Вона забула якою веселою і амбітною була за молодістю, вона забула якою жінкою вона була! Аж тут з'являється такий собі Одісей і пор'ядна львівська пані забуває про все...

Над першою частиною взагалі сміялася вголос. Хоча, якщо б жіночка на лавці поряд побачила над чим я сміюся, то, мабуть, обдарувала в мене відповідними і поглядом, і словом :) І хоча розвиток подій передбачуваний, без якихось карколомних віражів, розповідь про це легка і дотепна. Особливо у місцях про фізичну любофф :)

На каждую Э.Л. Джеймс найдется у нас Люба Клименко.
В двух словах - "порядна львівська пані" Пенелопа (не повезло родится в семье, где мама обожала древнегреческую литературу) находит свое счастье в руках непонятного и неизвестно историка из Киева. Много секса, да что уж ожидать от эротической книги, все там на сексе завязано. Но с другой стороны вот такая ситуация - за раз прочитала три рассказа Клименко, и все же "Пани" - самый достойный. Не пошлый, как бы нелепо это звучало в связке с "эротическим рассказом", а вполне даже сюжетный и немного драматический. Неплохой юмор, много местных львовских шуточек. В общем - я бы даже могла порекомендовать ее в рамках расширения читательских горизонтов :)