Дьявол в Белом городе. История серийного маньяка Холмса

Он переходил за рамки существующих правил поведения в случайно складывающихся ситуациях: вставал слишком близко, смотрел слишком долго, прикасался слишком часто. А женщины... женщины боготворили его за это.

Виставка навчила людей, занурених у повсякденні турботи, що не треба сприймати місто лише як темні, брудні й небезпечні бастіони прагматизму. Місто може бути й прекрасним.

Не треба дрібних планів; у них немає тих чарів, які здатні сколихнути людське серце.

В те дни приемная доктора, несомненно, могла быть страшным местом. Все доктора были в какой-то мере любителями. Лучшие из них покупали трупы для изучения. Они платили наличными, не задавая никаких вопросов и сохраняли особо интересные части больных внутренних органов в больших светлых бутылях. Чтобы было легче решать анатомические проблемы, в приемных висели скелеты.

Його методи були занадто нові, вправність занадто велика, а люди навколо занадто наївні, наче їх ніколи в житті не обманювали.

"Він - геній зла, втілений демон, настільки неймовірно жорстокий, що жодному письменнику не спало б на думку вигадати такого персонажа. Та й історія його також скидається на гідну ілюстрацію кінця століття".

Спочатку це її зляколо, але вона швидко відчула, що жар і ризик їй насправді подобаються.

У великих убивць, як і в багатьох людей, великих у своїй справі, очі сині.

Збільшення людського віку мене не цікавить, коли людина вже зробила свою справу, і зробила її вдало.

Его слабость была в его вере в то, что зло имеет границы.