Цитаты из книги Зелені мартенси

— Знаєш, іноді людині спадає на думку зробити щось особливе для того, кого вона любить. Купити великий букет троянд без приводу, або, не знаю, зробити балончиком великий напис на Палаці культури, розумієш? Але зазвичай цього не робиш. Бо страшно видатися дурним. А це насправді не дурне. Якщо вже наважуєшся на такий жест, то незалежно від наслідків і як воно закінчиться, спогад лишається на все життя, розумієш?

Можна не мати мами чи обох батьків, можна мати батька-алкоголіка, можна бідувати, можна не мати ноги. Але завжди в нашому житті є щось хороше й гарне. У житті кожної людини. Достатньо бачити, що є, а не те, чого немає.

Вмикаю TVN 24 й дивлюся. Через п’ять хвилин у мене виникає враження, що цей світ такий страшний, що ніхто й ніщо не В ЗМОЗІ його змінити.

Людина постійно має щось робити, приносити користь, від сидіння на дупі нічого хорошого не буває.

Перейматися будемо пізніше. Я ніколи не хвилююся завчасу, бо деякі питання самі вирішуються по ходу, шкода нервів. Натомість я намагаюся зробити те, що здатна зробити зараз.

Усе зі мною гаразд. Балакаю — значить жива.

— Я не переймаюся тими, хто мене не любить. Шкода сил. Нащо? Хай собі балакають, мене це жодним чином не стосується.

...кожен наступний день буде найкращим днем у житті, навіть, якщо її саме не буде поруч. Бо вона просто є.

Ця дівчина така щира й поруч із нею людина говорить те, чого за жодні скарби світу не сказав б за інших обставин.

Ніколи не думав, що не встигнеш озирнутися, а життя може стати настільки  чудовим.

Схоже, у нас є дещо спільне. Вигадування реальності.