Аннушка

Відрядження - то така приємна річ, коли дорослі їдуть у своїх важливих справах, а діти залишаються вдома і роблять усе, що їм заманеться.

Та вони ще й не на таке здатні, ці хлопчаки. Я їх добре знаю, бо в декого з моїх друзів є свої діти.
Інколи дивом дивуєшся з Того, що вони можуть встругнути. Один малюк, коли я приходжу в гості до його батьків, завжди запитує одне і те ж:

• А який ти мені подарунок приніс? Ніякого? Тоді я зараз заплачу...

Якось ми, дорослі, зібралися на квартирі наших добрих і гостинних приятелів. Сидимо собі, п'ємо чай з вишневим варенням, балакаємо про всілякі цікаві речі. Власне, не так балакаємо, як приглядаємося до Того, що робиться під столом.
А там господареве дитя рачкує собі та ще й гарчить час від часу. Вдає, що він - злий-презлий вовчисько.
Та коли б тільки це, ми ще якось стерпіли б! Але ж ні, те дитятко і штани наші зубами шарпає. А в мого сусіди навіть ногу куснув разом з холошею.