Ми – це наш мозок

Уже в перший день після народження дівчатка люблять вдивлятися в обличчя, а хлопчики віддають перевагу предметам, що механічно рухаються. Вже у віці одного року дівчатка значно частіше за хлопчиків дивляться в очі. Проте ті дівчатка, що зазнали в матці впливу високої дози тестостерону, в дитинстві менш схильні до зорового контакту. І в цьому теж ключова роль належить тестостерону. У повсякденному житті погляд в очі має для жінок зовсім інше значення, ніж для чоловіків. У західній культурі жінки використовують його, щоб краще порозумітися з іншими жінками, і від цього вони почуваються краще. А західні чоловіки використовують такий погляд, щоб перевірити своє місце в ієрархії; тому він може бути дуже загрозливим. І це – чиста біологія.

Нервові клітини поєднані між собою більш ніж 100 000 кілометрів нервових волокон. Така запаморочлива кількість клітин і контактів працює настільки ефективно, що наш мозок має енергетичне споживання 15-ватної електролампи. Згідно з розрахунками Майкла Гофмана, витрати на енергію для мозку за 80 років життя людини при сьогоднішніх тарифах становили би не більш ніж 1200 євро. За такі гроші не купиш порядного комп’ютера з відповідним терміном служби. За 12 євро можна на все життя забезпечити живленням один мільярд нейронів! Яка неймовірно ефективна машина з паралельними підключеннями, пристосованими для опрацювання картинок і асоціацій краще за будь-який комп’ютер!

На первом месте стоит моральный долг приверженности семье, родственникам и своему сообществу.
Только в том случае, если обеспечено выживание и здоровье своих ближних, масштабы приверженности могут быть увеличены:
«Сначала жратва, мораль — потом», — как выразился Бертольт Брехт.
С недавних пор у нас всё настолько благополучно, что масштабы нашей приверженности распространяются уже на Европейский союз, Запад вообще, страны третьего мира; наша благожелательность охватывает благополучие животных, а с момента принятия Женевской конвенции 1949 года распространяется также и на наших врагов.