Роксоляна

Свобідну мову дав Господь людині - до добра і зла. А хто відразу не опреться злому, того воно захопить, як огонь захоплює дім. І тоді нестримно дозріває овоч думки людини, як дозріває буря, зірвана хмарою.

Бо кожна правдива любов - се повторення таємного минулого всего людського. Се золотий дзвін його бувальщини: його високих злетів і кривавих упадків та покути.

Пока жив человек, всегда есть время свернуть со злого пути. Только тогда его не будет, как ляжем в сырую землицу и кончатся наши испитания на этом свете.

Вислід кожної боротьби непевний...
Для того в жоднім полоенні не трать надії, що виграєш.

Перед чистою, як квітка, душею Настуні стояв тодішній Захід ренесансу, заражений уже безвірством і злочином, - і чужий Схід, повний жорстокостей, але сильний вірою в Бога на небі, котрий вибрав той Схід на кару для землі.

Ибо есть только одно по-настоящему важное дело для человека на земле: жить с верой и по вере.

Бо кожда правдива любов — се повторення таємного минулого всего людського. Се золотий дзвін його бувальщини: його високих злетів і кривавих упадків та покути.

О, дивний єсть зв'язок мужчини з жінкою, а ім'я йому таємниця…

Не в том беда, что творилось зло, а в том, что не воспротивился ему народ…

"Не мав слушності батько, коли говорив, що здоровля найбільше добро людини. Бо ще більше добро свобода"

ніде не бачав, щоб інші люде так мало прикладалися до книг, як наші. І тому вони не уміють боронити своєї церкви перед нападами ворогів!